Ящур! Небезпека близько!
Останні десятиліття Європа вважалася вільною від ящуру, а в Україні останній випадок цієї хвороби був зареєстрований в 1988 році. Однак наразі в Європі склалася напружена епізоотична ситуація щодо ящуру, зокрема дане захворювання в 2025 році вже зареєстровано в трьох країнах. Спочатку в Німеччині, а тепер вже в Угорщині та Словаччині. Ящур – це гостра і, найголовніше, висококонтагіозна хвороба парнокопитних жуйних тварин, свиней. Найчастіше хворіє велика й дрібна рогата худоба.
УВАГА!
На ящур може хворіти й людина. Люди можуть заразитися при споживанні необеззараженого молока від хворих тварин, а також у разі порушення правил особистої гігієни під час їх обслуговування та лікування. Зараження відбувається через слизові оболонки та ушкоджену шкіру.
Ящур завдає значних економічних збитків, що складаються з високої летальності молодняку, зниження молочної продуктивності перехворілих корів, величезних витрат на проведення суворих карантинних та ветеринарно-санітарних заходів.
Клінічний прояв: зниження апетиту, короткочасна лихоманка, афти (міхурці) і ерозійні ураження на слизовій оболонці ротової порожнини (крім овець) та язика, а також на безшерстних ділянках шкіри (вінчик, міжратицева щілина, вим’я). Поява афт супроводжується сильною слинотечою, спрагою та труднощами під час приймання корму і жуйки – виникає характерне «прицмокування». У молодих тварин вражається міокард та скелетні м’язи. У новонародженого молодняку ящур перебігає у гострій формі з подальшою загибеллю тварин, без утворення афт.
Виникає зниження надоїв молока (іноді до 75 %), яке довго спостерігається навіть після одужання тварин.
Шляхи передачі ящуру:
- прямий контакт з інфікованими свійськими або дикими тваринами. Виділення вірусу відбувається через дихання, зі слини, фекалій та сечі, молока та сперми – за 4 дні до появи клінічних ознак;
- контаміновані продукти тваринного походження (необроблені м’ясні продукти, харчові відходи та молоко). Вірус здатен зберігатись від одного дня до декількох тижнів;
- забруднений одяг, взуття, обладнання та інше (сіно, корм, вода, молоко та біопрепарати);
- може передаватись через повітря (вітер) за низької температури та високої вологості.
Інкубаційний період може тривати від декількох днів до двох тижнів. В ролі переносника вірусу виступають будь-які тварини, птахи і навіть комахи.
КРОКИ ДО ПРОФІЛАКТИКИ!
Власники господарств будь-яких форм власності зобов’язані дотримуватись:
- обмеження доступу на тваринницькі ферми сторонніх осіб, обов’язкової наявності санпропускників, дезбар’єрів, огородження (закритий режим роботи);
- охоронно-обмежувальних заходів при перевезеннях (переміщеннях) тварин, продукції тваринного та рослинного походження, а також контролю за формуванням ферм, стад, отар тощо;
- обов’язкового профілактичного карантинування тварин, які надходять в господарство, а також контролю за станом здоров’я тварин на усіх етапах їх утримання;
- регулярного очищення й дезінфекції приміщень, інвентарю, територій;
- забезпечення обслуговуючого персоналу спецодягом, взуттям і предметами особистої гігієни.
ВАЖЛИВО!
При ознаках захворювання чи змінах у поведінці тварин або у випадку їх загибелі необхідно невідкладно сповідомити Держпродспоживслужбу та лікарів ветеринарної медицини.
Користувачам мисливських угідь всіх форм власності, у разі виявлення трупів диких парнокопитних тварин також повідомляти зазначені державні установи.
