Сколівська міська рада
Львівська область, Стрийський район

Сколівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області консультує:

Дата: 08.11.2023 09:49
Кількість переглядів: 142

Фото без описуНесвоєчасне закриття зміни через форс-мажорні обставини (повітряну тривогу, відсутність світла тощо)

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на всіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Пунктом 9 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Тобто, діючим законодавством встановлений обов’язок щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Разом з тим, у разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), як надзвичайних та невідворотних подій, які об’єктивно унеможливлюють виконання обов’язків, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, умови щодо настання відповідальності не виникають.

Враховуючи викладене, у разі оголошення повітряної тривоги працівники магазину зобов’язані припинити реалізацію товарів (послуг) та покинути магазин (торговий зал). У випадку, якщо повітряна тривога тривала в проміжку часу, в якому господарський об’єкт припиняє свою роботу згідно з розкладом, такий чек має бути створений на РРО та/або ПРРО не пізніше наступного робочого дня, до початку проведення розрахункових операцій на такому РРО та/або ПРРО.

Аналогічними дії суб’єкта господарювання можуть бути і при аварійному відключенні світла та неможливості створення щоденного фіскального звітного чеку (щоденного Z-звіту).

 

Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товару з доставкою кур’єром продавця?

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО (далі – ПРРО) не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

У разі продажу товарів з розрахунком у місці доставки з використанням готівкових коштів чи платіжних карток, кур’єр продавця зобов’язаний оформити і видати покупцю фіскальний чек на повну суму розрахункової операції.

Фіскальний чек може бути надано у тому числі, але не виключно, шляхом відтворювання на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

 

Продаж продовольчих товарів та/або напоїв (не підакцизних товарів) за допомогою торгівельних автоматів (вендингових автоматів)

Чи потрібно застосовувати РРО та/або ПРРО, або КОРО та РК?

Згідно з пп. 1, 2 та 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – програмні РРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК);

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім, зокрема, підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів,) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги;

застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО), та/або ПРРО з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Відповідно до ст. 2 Закону № 265 РРО – пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До РРО належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Автомат з продажу товарів (послуг) – це РРО, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості та створює контрольну стрічку в електронному вигляді.

Вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор – це РРО, призначений для забезпечення реалізації фіскальних функцій у складі програмно-технічного комплексу самообслуговування, автоматів з продажу товарів (послуг) тощо.

Згідно з п. 6 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Крім того, п. 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336) встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності у тому числі фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів).

Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

сільськими, селищними, міськими радами прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села, селища РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку.

Згідно з п. 2 Постанови № 1336 установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених у:

п. 1 Переліку – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).

Враховуючи викладене, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює продаж продовольчих товарів та/або напоїв (не підакцизних товарів) за допомогою торгівельних автоматів (вендингових автоматів), в яких вбудовані електронні контрольно-касові реєстратори, що включені до Реєстру РРО, то КОРО та РК не застосовуються.

Реєстр РРО, що розміщений на вебпорталі ДПС за посиланням: «Головна/Довідники, Реєстри, Переліки/Реєстри», містить декілька моделей РРО (вбудованих електронних контрольно-касових реєстраторів) від різних виробників, для яких передбачено сферу застосування – використання в автоматах з продажу товарів (послуг).

Водночас, суб’єкт господарювання може прийняти рішення щодо використання в автоматах з продажу товарів ПРРО.

Безкоштовні програмні рішення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланнями: «Головна/Банер/Програмні РРО/(WEB, Android, iOS, Windows)».

 

Чи має право СГ повернути кошти готівкою за не отриманий товар (не надану послугу), якщо оплата проводилася через РРО з використанням банківської платіжної картки (POST-терміналу)?

Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (не надану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону № 265).

Згідно з п. 1 розд. ІІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів  України  від 21.01.2016 № 13 із  змінами  та  доповненнями  (далі – Положення № 13), фіскальний касовий чек видачі коштів (далі – видатковий чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або ПРРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі  коштів за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення № 13.

Відповідно до п. 56 частини першої ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.

Крім того, загальні вимоги до порядку емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням визначені постановою Правління Національного банку України вiд 29 липня 2022 року № 164 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» (далі – Положення № 164).

Згідно з п.п. 24 п. 3 розд. І Положення № 164 платіжна операція – це дія, ініційована користувачем, із внесення, переказу або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього.

Отже, якщо оплата проводилася через РРО з використанням банківської платіжної картки (POST-терміналу), то повернення коштів за неотриманий товар (не надану послугу) здійснюється на розрахунковий рахунок покупця, відкритий у банку.

Окремо зазначаємо, що повернення коштів за неотриманий товар (не надану послугу) здійснюється у тій формі оплати у якій була здійснена розрахункова операція.

При цьому, суб’єкт господарювання зобов’язаний надати особі, яка повертає товар (відмовляється від послуги), розрахунковий документ встановленої форми та змісту (видатковий чек).

Якщо оплата за товар (послуги) здійснювалась у безготівковій формі через установу банку, то і повернення коштів за не отриманий товар (не надану послугу) здійснюється через установу банку. У такому випадку РРО не застосовується.

 

Чи зобов’язані СГ щоденно створювати (друкувати) на РРО та/або ПРРО фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання?

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції  зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

 

Відповідальність за ведення обліку товарних запасів не за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496?

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Згідно з п. 1 розд. II Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) облік товарних запасів здійснюється фізичними особами – підприємцями, у тому числі платниками єдиного податку (далі – ФОП) шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку), яка визначена додатком до Порядку № 496, інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Згідно з п. 9 розд. II Порядку № 496 заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об’єктах) відсутні:

  1. первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку;
  2. відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи;
  3. первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.

Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об’єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.

Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено (п. 10 розд. II Порядку № 496).

Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред’явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).

Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такої ФОП (п. 11 розд. II Порядку № 496).

Статтею 20 Закону № 265 визначено, що до суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Разом з тим, ст. 26 Закону № 265 передбачено, що посадові особи та працівник торгівлі, громадського харчування та  сфери послуг притягуються  до адміністративної  відповідальності.
Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене вище, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання – ФОП факту реалізації товарів, які обліковані не за формою, визначеною додатком до Порядку № 496, та/або не надання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), до такого суб’єкта господарювання застосовується фінансова санкція, передбачена ст. 20 Закону № 265 – у розмірі вартості таких товарів, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та адміністративна відповідальність передбачена ст. 155 прим. 1 КУпАП.

 

Щодо заповнення платниками реквізиту «Призначення платежу» платіжних інструкцій при сплаті податків, зборів, інших платежів, єдиного внеску

Згідно з пунктом 37 розділу II Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 року № 163 (далі - Інструкція НБУ № 163), платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити відповідні обов’язкові реквізити, зокрема, реквізит «Код платника».

Водночас, пунктом 40 розділу II Інструкції НБУ № 163 передбачено, що платник має право ініціювати платіжну операцію за фактичного платника та/або на користь фактичного отримувача коштів шляхом надання платіжної інструкції надавачу платіжних послуг платника.

У такому випадку платіжна інструкція, крім обов’язкових реквізитів, визначених у пункті 37 розділу II Інструкції НБУ № 163, повинна містити реквізит «Код фактичного платника».

Разом з тим, згідно з пунктом 37 розділу II Інструкції НБУ № 163 обов’язковим реквізитом платіжної інструкції є реквізит «Призначення платежу».

Приклади заповнення платниками реквізиту «Призначення платежу» платіжних інструкцій при сплаті податків, зборів, інших платежів, єдиного внеску наведено у

Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (далі - Порядок № 148).

У зв’язку з тим, що згідно з Інструкцією НБУ № 163 обов’язкові реквізити платіжної інструкції вже містять реквізити «Код платника» та «Код фактичного платника», Порядком № 148 заповнення у «Призначенні платежу» платіжної інструкції зазначених реквізитів не передбачено.

Отже, платники під час сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції.

1. При безготівкових розрахунках платників з бюджетом та фондами від власного імені.

Юридичні особи, ФОП та громадяни під час сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т. ч.:

реквізит «Код платника»(податковий номер юридичної особи, ФОП та громадянина);

реквізит «Призначення платежу».

2. При безготівкових розрахунках платників з бюджетом та фондами за відокремлені підрозділи (далі - філії).

Юридичні особи (далі - головні підприємства) під час сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску за філії (у випадках, передбачених Податковим кодексом України) заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т. ч.:

реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);

реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії); реквізит «Призначення платежу».

3. При готівкових розрахунках платників з бюджетом та фондами.

Громадяни під час сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т. ч.

реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер громадянина платника податків);

реквізит «Призначення платежу».

При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора