Сколівська міська рада
Львівська область, Стрийський район

Сколівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області акцентує увагу

Дата: 25.10.2023 08:32
Кількість переглядів: 198

Фото без описуЯк провести через РРО повернення товару? У випадку не отримання або відмови від товару покупцем, треба провести операцію повернення товарів на підставі квитанції від служби доставки про повернення відправлення та чеку РРО/ПРРО, в яких такі товари ідентифіковані.

Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 №547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за №918/29048, реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. 

Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі, надається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації. 

Таким чином, у випадку не отримання або відмови від товару покупцем, при відправці їх за допомогою служб доставки достатньо в режимі реєстрації провести операцію повернення товарів на підставі квитанції від служби доставки про повернення відправлення та чеку РРО/ПРРО, в яких такі товари ідентифіковані.

Наголошуємо, що обов’язком саме продавця товарів є організація надання інформації щодо підтвердження повернення товарів без їх продажу від служби доставки. 

Жодних актів на повернення коштів складати не потрібно, так як такі акти складаються лише у випадках повернення коштів покупцю, а сума повернення перевищує 100 гривень. 

Скільки РРО потрібно ФОПу ІІ групи, якщо один об’єкт оподаткування знаходиться в місті, а другий в селі?

Чи необхідно ФОП – платнику єдиного податку другої групи застосовувати РРО або ПРРО на всіх господарських одиницях, якщо одна господарська одиниця територіально розташована в місті, а інша на території села? Консультує ДПС

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО та програмний РРО (ПРРО), відповідно) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265). Дія Закону №265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Постановою КМУ від 23.08.2000 №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова №1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Пунктом 1 Переліку визначено, що фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів).

Отже, якщо у ФОП – платника ЄП другої  групи є господарський об’єкт у місті, то у такому об’єкті РРО та/або ПРРО застосовується на загальних підставах відповідно до вимог Закону №265, а у господарському об’єкті на території села, селища відповідно до пільги передбаченої п. 1 Переліку, за умови дотримання граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), можна проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО.

Чи потрібен РРО при торгівлі алкоголем та тютюном через Інтернет?

При роздрібній торгівлі алкоголем та тютюном у безготівковій формі СГ зобов’язаний застосовувати РРО та/або ПРРО з обов’язковою видачею у паперовій та/або е-формі фіскального касового чека. У такому чеку зазначається форма оплати – безготівкова

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №481) роздрібна торгівля – діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Роздрібна торгівля, зокрема алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (ст. 15 Закону №481).

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема алкогольними напоями, тютюновими виробами, додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних РРО (далі – ПРРО) (книг обліку розрахункових операцій, далі – КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.

Пунктом 6 глави І Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління НБУ від 29.07.2022 №163, визначено, що безготівкові розрахунки – це перерахування коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, унесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів;

надавач платіжних послуг – надавач платіжних послуг, у якому відкритий рахунок платника/отримувача/стягувача для виконання платіжних операцій (далі – надавач платіжних послуг платника/отримувача/стягувача). До надавачів платіжних послуг належать банки та небанківські надавачі платіжних послуг.

Згідно зі ст. 2 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) розрахункова операція - це, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зокрема, в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (ст. 3 Закону №265).

Відповідно до п. 1 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 №13 зі змінами та доповненнями, визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Тобто суб’єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами), може здійснювати продаж таких товарів у безготівковій формі (у тому числі шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку), за умови застосування РРО та/або ПРРО в установленому Законом №265 порядку, під час видачі споживачу алкогольної продукції та обов’язкової видачі у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначає форму оплати – безготівкова.

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) у безготівковій формі (у тому числі шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку), зобов’язаний застосовувати РРО та/або ПРРО з обов’язковою видачею у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначено форму оплати – безготівкова.

Чи потрібно нотаріусу при розрахунках за послуги в готівковій формі застосовувати РРО?

Якщо фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, одночасно здійснює підприємницьку діяльність, то вона зобов’язана застосовувати РРО та/або ПРРО на загальних засадах

Правовідносини у сфері застосування РРО та/або ПРРО регулюються Податковим кодексом УкраїниЗаконом України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон №265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Чинна редакція Закону №265 визначає правові засади застосування РРО та/або ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім ПКУ, не допускається.

Відповідно до п. 2 ст. 55 ГКУ, суб'єктами господарювання є: 

  1. господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 
  2. громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

За визначенням, наведеним у пп. 14.1.226 ПКУ, самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за винятком випадку, передбаченого п. 65.9 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Згідно з п. 65.9 ПКУ, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Слід наголосити, як зазначалося вище, дія Закону №265 поширюється тільки на суб’єктів господарювання. Відповідно ті, хто не належать до суб’єктів господарювання (самозайняті особи, що провадять незалежну професійну діяльність), застосовувати РРО та/або ПРРО не зобов’язані.

Своєю чергою, оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, визначено ст. 178 ПКУ. При цьому нормою цієї статті теж не передбачено обов’язкового застосування РРО та/або ПРРО при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків такими платниками податків.

Разом з тим, якщо фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, одночасно здійснює підприємницьку діяльність, то вона зобов’язана застосовувати РРО та/або ПРРО на загальних засадах.

Фізичні особи – платники єдиного податку при наданні послуг таксі мають застосовувати РРО

Фізичні особи – платники єдиного податку ІІ-ІV груп, які надають послуги таксі та приймають до оплати готівкові кошти та/або електронні платіжні засоби, зобов’язані застосовувати РРО та/або ПРРО

Починаючи з 01.01.2022 припинено дію пільги щодо незастосування платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) реєстраторів розрахункових операцій або програмних РРО, встановлену п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ «Інші перехідні положення» ПКУ.

На сьогодні суб’єкти господарювання при наданні послуг зобов’язані проводити розрахунки за них через РРО та/або ПРРО та надавати таким споживачам послуг розрахункові документи встановленої форми та змісту.

Поряд з тим Законом України від 30.06.2023 №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон №3219) передбачено, що суб’єктів господарювання, які не здійснювали діяльності з продажу підакцизних товарів, купівлі/продажу іноземної валюти чи у сфері організації та проведення азартних ігор, звільнено від відповідальності за порушення вимог Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями, вчинені ними у період з 01.01.2022 до 01.10.2023.

Також Законом №3219-IX для фізичних осіб - підприємців – платників єдиного податку та тих, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, передбачено низку інших пом’якшень, зокрема зменшено розміри штрафних (фінансових) санкцій з 100 – 150 відс. до 25 – 50 відс. вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг). Відповідно надано право у розрахункових документах зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Водночас з 01.10.2023 до суб’єктів господарювання, у тому числі фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку другої – четвертої груп, які надають послуги таксі та приймають до оплати готівкові кошти та/або електронні платіжні засоби без проведення таких операцій через РРО та/або ПРРО, можуть застосуватись штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Закону №265.

Що чекає за відсутність роздрукованої контрольної стрічки РРО?

Відповідно до п. 10 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки, для виконання платіжної операції зобов’язані створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання. Зокрема: 

  • на реєстраторах розрахункових операцій (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг) – протягом трьох років; 
  • на програмних РРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн відповідно до Закону №265 – до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу. 

Статтею 2 Закону №265 визначено, що контрольна стрічка – це: 

а) копії розрахункових документів, послідовно сформованих РРО, що надруковані або створені в електронній формі таким РРО, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі; 

б) електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек хешу попереднього розрахункового документа або фіскального звітного чека та зберігаються в електронній формі ПРРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу. 

Згідно з п. 5 ст. 17 Закону №265, у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці, до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

Разом з тим посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг за порушення вимог Закону №265 притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності (ст. 26 Закону №265). 

Статтею 155-1 КУпАП визначено, що порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 155-1 КУпАП, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 КУпАП.

Таким чином, у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці, до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансова та адміністративна відповідальність.

Водночас, відповідно до п. 12 розд. II «Прикінцеві положення» Закону №265, суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону №265, вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Згідно з п. 14 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону №265 починаючи з 01 жовтня 2023 року суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за вчинені ними порушення вимог Закону №265 (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на: 

  • тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, - по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій; 
  • територіях активних бойових дій, – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях; 
  • територіях можливих бойових дій, – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях. 

При цьому дати завершення бойових дій, дати завершення тимчасової окупації, дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №309 зі змінами та доповненнями.

Нюанси переходу зі звичайного РРО на ПРРО

Вибір СГ щодо застосування у своїй господарській діяльності безоплатного, комерційного чи власного ПРРО або РРО не обмежується. Перехід від застосування РРО до застосування ПРРО або навпаки здійснюється через процедуру скасування реєстрації та реєстрацію

Суб’єкти господарювання, на яких поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі зобов’язані зареєструвати РРО або ПРРО в контролюючих органах.

Фізичні особи – підприємці застосовують РРО/ПРРО відповідно до вимог цього Закону. ФОПи – платники єдиного податку першої групи РРО/ПРРО не застосовують.

Суб’єкт господарювання обирає самостійно – РРО чи ПРРО він застосовуватиме для проведення розрахункових операцій.

Процедури реєстрації РРО/ПРРО врегульовано відповідними порядками, затвердженими наказом Мінфіну від 14.06.2016 №547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».

Подати до контролюючого органу заяву для реєстрації РРО можна в електронній або паперовій формі, для реєстрації ПРРО – виключно в електронній формі.

Обробка поданих заяв здійснюється автоматично засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС. Про результат обробки заяви, реєстрацію РРО/ПРРО суб’єкту господарювання повідомляється у Електронному кабінеті.

ДПС запропоновано бізнесу безоплатне програмне рішення (ПРРО), що призначене для реєстрації розрахункових операцій та пристосоване для операційних систем Android, iOS, Windows, Web.

Це програмне рішення розміщено у відкритому доступі на відповідних цифрових платформах. 

Версії програмного забезпечення ПРРО від ДПС оновлюються.

Вибір суб’єкта господарювання щодо застосування ним у своїй господарській діяльності безоплатного, комерційного чи власного ПРРО або РРО не обмежується.

Перехід від застосування РРО до застосування ПРРО або навпаки здійснюється через процедуру скасування реєстрації та реєстрацію відповідного РРО чи ПРРО.

Про можливості роботи ПРРО в режимі офлайн у випадку відсутності зв’язку ПРРО з фіскальним сервером ДПС

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) передбачено можливість роботи ПРРО в режимі офлайн у випадку відсутності зв’язку ПРРО з фіскальним сервером ДПС.

Порядок застосування ПРРО в режимі офлайн встановлено розділом V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).

Слід звернути увагу, що відповідно до статті 5 Закону у разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України. Отже, згідно з пунктом 6 Порядку № 317 порядок застосування ПРРО в режимі офлайн, визначений розділом V Порядку № 317, не розповсюджується на розрахункові операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі. 

Чи потрібно керівнику при виконанні обов’язків касира отримати додатковий ЕЦП?

Якщо на програмному реєстраторі розрахункових операцій (далі – ПРРО) буде застосовуватись кваліфікований електронний підпис керівника (директора) юридичної особи, який виконує обов’язки касира, то необхідно подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) за формою №5-ПРРО (J/F1391802) з даними сертифіката до електронного ключа, який обрано для застосування в ПРРО.

При цьому, отримувати додатковий кваліфікований електронний підпис для застосування в ПРРО керівнику (директору) юридичної особи в такому випадку не потрібно.

Яке призначення програмного забезпечення «ПРРО WEB-ВЕРСІЯ ДПС»?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг для проведення розрахункових операцій через ПРРО можуть обрати WEB-версію безкоштовного програмного забезпечення ДПС «Програмний реєстратор розрахункових операцій ПРРО (WEB-ВЕРСІЯ) Державної податкової служби України» (далі – ПЗ «ПРРО WEB-ВЕРСІЯ ДПС»), що працює через веббраузер (вебзастосунок), та розроблене на основі сучасних вебтехнологій.

Програмне забезпечення «Програмний реєстратор розрахункових операцій ПРРО (WEB-ВЕРСІЯ) Державної податкової служби України» (далі – ПЗ «ПРРО WEB-ВЕРСІЯ ДПС») призначене для:

- автоматизації процесу реєстрації розрахункових документів та надання їх покупцям (в електронному чи паперовому вигляді) в момент придбання товарів (послуг);

- створення та реєстрації службових чеків (службове внесення, службова видача), реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів/наданні послуг, реєстрації розрахункових операцій виключно в режимі онлайн.

Для запуску ПЗ «ПРРО WEB-ВЕРСІЯ ДПС» необхідно в адресному вікні браузера вставити посилання з URL-адресою веб-застосунку (https://webrro.tax.gov.ua) та натиснути «Enter».

Після цього відкриється форма авторизації у ПЗ «ПРРО WEB-ВЕРСІЯ ДПС».

Сервіс від ДПС України «Моя податкова»!!!

Сколівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області акцентує увагу платників на тому,  що ДПС розроблено мобільний застосунок «Моя податкова», який доступний громадянам та може бути завантажений на телефони як на платформі Android, так і iOS.

 «Моя податкова» - простий і зручний інструмент для отримання електронних сервісів податкової служби громадянами, а також сплати податків з використанням запропонованих платіжних систем. Частина сервісів застосунку доступні без ідентифікації: перевірка чека, пошук акцизної марки, дані з реєстру платників ПДВ, єдиного податку. Інші сервіси доступні після ідентифікації будь-яким файловим КЕП або хмарним КЕП– ДіяПідпис, SmartID від Приватбанку та інші.

У розділі «Мої дані» застосунку можна отримати інформацію про:  

-  адресу реєстрації та фактичне місце проживання;  

-  обʼєкти оподаткування;  

-  обовʼязок сплатити суму грошового зобовʼязання (ППР);  

-  стан розрахунків з бюджетом.  

Розділ «Реєстри» мобільного застосунку надає можливість здійснити:

- пошук фіскального чека;

- пошук марки акцизного податку;

- переглянути дані реєстру платників ПДВ;

- переглянути дані реєстру страхувальників;

- переглянути дані реєстру платників єдиного податку.

У розділі «Послуги» доступно:  

-  направлення запиту на отримання відомостей про суми виплачених доходів;  

-  подання Податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка).;

- переглянути інформацію про стан розрахунків з бюджетом та сплатити податки. 

У розділі «Повідомлення» доступні:  

-  квитанції;  

-  відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків;  

- інформація з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору;  

- листи контролюючого органу та інші повідомлення.

Мобільний застосунок доповнюватиметься новими можливостями відповідно до потреб платників податків. Розвиток онлайн-сервісів для надання платникам якісних та зручних послуг залишається одним із пріоритетних напрямків роботи ДПС, особливо в умовах воєнного стану.

У разі виникнення будь-яких запитань щодо роботи застосунку та наявності пропозицій щодо вдосконалення сервісів, можна надсилати за адресою infotax@tax.gov.ua або звертатися за телефоном 0 800 501 007

Контакти гарячих ліній ГУ ДПС у Львівській області: https://lv.tax.gov.ua/kontakti//

Комунікаційна платформа: lv.ikc@tax.gov.ua 

Підписатись на сторінку Фейсбук https://www.facebook.com/tax.lviv

Приєднатись до офіційного каналу ДПС у Львівській області Телеграм: https://t.me/tax_service_Lviv   

Повідомити про порушення податкового законодавства можна за допомогою чат-бота «StopViolationBot».


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора