Сколівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляє:

Дата: 27.06.2023 09:37

Кількість переглядів: 165

Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу». З 1 квітня 2023 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.03.2023 №148, яким затверджено «Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 року за №528/39584.

Порядком врегульовано механізм сплати податків в умовах дії міжнародного стандарту ISO 20022 та запроваджено структуровану форму платіжного документу, відповідно до якого в реквізиті «Призначення платежу» заповненню підлягають тільки 2 обов’язкових поля замість 7, а саме : «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

Одночасно для всіх платників до 1 липня запроваджено перехідний період, який надає можливість використовувати поряд з новим форматом «Призначення платежу» і старий формат реквізиту «Призначення платежу» відповідно наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666, який втрачає чинність 1 липня 2023 року.

Починаючи з 1 липня 2023 року платники використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу» .

Сплата податку, збору, платежу та єдиного внеску здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, - податковим агентом або представником платника.

Подання документів через Е-кабінет для отримання податкової знижки

Декларацію про майновий стан і доходи, з метою отримання податкової знижки, можна подати через Електронний кабінет. Особи, які мають особистий ключ кваліфікованого електронного підпису можуть скористатися сервісом «Податкова декларація про майновий стан і доходи». Цей сервіс дозволяє сформувати декларацію з частковим заповненням на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Для початку використання сервісу необхідно здійснити запит на отримання відомостей з Державного реєстру. Цей запит знаходиться у розділі «Заяви. Запити для отримання інформації» форма запиту F 1301802.

Після отримання відповіді від ДПС, про що можливо дізнатися, скориставшись розділом «вхідні/вихідні документи», слід використати режим «Податкова декларація про майновий стан і доходи». 

Для завантаження даних з Державного реєстру та наявних відомостей щодо об'єктів нерухомого (рухомого) майна до декларації слід застосувати режим «Заповнити на основі даних ДПС». 

Після перевірки алгоритму заповнення декларації шляхом застосування режиму «перевірити», платник податків повинен зберегти декларацію (режим «зберегти»), підписати (режим «підписати») та надіслати до контролюючого органу. 

Також зазначений сервіс надає можливість надіслати податкову декларацію до контролюючого органу з копіями первинних документів, зокрема для використання права на податкову знижку. Для цього платнику податків слід використати режим «Документ довільної форми».

Разом з декларацією необхідно надати  платіжні та розрахункові документи, зокрема квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, із зазначенням особи, яка звернулася за податковою знижкою, копії договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість послуг і строк оплати за такі послуги.  

Право на отримання податкової знижки не переноситься на наступні роки, тобто для отримання знижки за 2022 рік необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи до 31 грудня 2023 року включно. Декларація про майновий стан і доходи подається до податкового органу за місцем реєстрації платника. 

До уваги платників податків, у яких виникає обов’язок визначати мінімальне податкове зобов’язання!

6 травня 2023 року набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050).

Згідно з Законом № 3050 перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій) визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Постанова Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364 (далі – постанова № 1364) визначає деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Зокрема, пунктом 1 постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), якому делегуються повноваження щодо затвердження переліку територій, а також  визначаються складові переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма переліку територій.

У зв’язку з цим Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, може застосовуватися при визначенні особливостей справляння податків і зборів на відповідних територіях, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс).

Законом  № 3050 внесено зміни до підпункту 381.2 статті 381 Кодексу,  згідно з якими встановлено, що мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) не визначається для земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.  МПЗ для таких земельних ділянок не  визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

При визначенні МПЗ слід враховувати, що відповідно до підпункту 14.1.1142 пункту 14.1 статті 14 Кодексу МПЗ – мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.

Відповідно до змін, внесених до підпункту 69.15 пункту 69  підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, передбачено, що не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:

за 2022 рік – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні фізичних осіб;

з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб.

Сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки, земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.

Таким чином, не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, за 2022 рік:

Порядок визначення МПЗ у податкових (звітних) періодах, починаючи з 1 січня 2023 року, регулюється абзацами сім та вісім пункту 381.2 статті 381 Кодексу, а саме: МПЗ не визначається для земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені  вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. МПЗ для вищезазначених земельних ділянок, земельних часток (паїв) не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

Платники податків, які до дати набрання чинності Законом № 3050 визначили та задекларували в податковій звітності МПЗ за 2022 – 2023 роки за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією, мають право відкоригувати нараховані за 2022 – 2023 роки суми загального МПЗ шляхом подання в порядку, визначеному Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

Увага! Вимоги підпункту 69.33 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу щодо можливості не нараховувати та не сплачувати єдиний податок четвертої групи з площ сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебувають у власності сільськогосподарського товаровиробника або надані йому у користування (у тому числі на умовах оренди) не поширюються на земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведення активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією завершені до 1 травня 2022 року.

Підлягають оподаткуванню єдиним податком четвертої групи у 2022 році та, відповідно, підпадають під розрахунок МПЗ за 2022 рік земельні ділянки у разі одночасної наявності таких двох обставин:

- земельні ділянки розташовані на територіях, на яких ведення активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією завершені до 1 травня 2022 року;

- земельні ділянки не перебувають у консервації, не визнані забрудненими вибухонебезпечними предметами або непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, що відповідно до п. 2921.1 ст. 2921 Кодексу є підставою для не нарахування та не сплати єдиного податку четвертої групи.

Звертаємо увагу, що єдиний податок четвертої групи з площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, на яких ведуться бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації, не нараховується та не сплачується за період з 01 березня 2022 року  до дати завершення на таких територіях активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією (річна сума податкових зобов’язань по єдиному податку четвертої групи, яка підлягає нарахуванню та сплаті за 2022 рік, розраховується сумарно за періоди з 01.01.2022 по 28.02.2022 та з дня наступного, за датою завершення активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією по 31.12.2022).

МПЗ визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї)) підлягали оподаткуванню єдиним податком четвертої групи.

Враховуючи зазначене, якщо дата завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не припадає на останній календарний день місяця (тобто відсутній повний календарний місяць), такий місяць не включається в період звільнення від розрахунку МПЗ.

Закон № 3050 визначає можливість уточнення МПЗ за земельні ділянки, що розташовані на територіях, активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією, задекларованого до набрання чинності Законом № 3050, шляхом подання уточнюючих розрахунків до раніше поданих податкових декларацій в залежності від системи оподаткування за 2022 рік та 2023 рік.

Період коригування нарахованого МПЗ визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї)) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.

При обчисленні МПЗ платники податків використовують одну з формул, визначених підпунктом 381.1.1 пункту 381.1 статті 381 Кодексу, в залежності від факту проведення/не проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Так, для обрахунку загального МПЗ одним з показників формул є кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Платники податків, з метою уточнення раніше задекларованої суми МПЗ у колонці «Кількість календарних місяців» Додатку з розрахунком загального МПЗ за 2022 рік заповнюють кількість місяців, за які відповідно до вимог Кодексу необхідно визначати МПЗ, а саме пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї)) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.

Згідно з підпунктами 141.9.2 – 141.9.3 пункту 141.9 статті 141,  пунктом 177.15 статті 177, підпунктами 2971.2 – 2971.5 статті 2971 Кодексу різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального МПЗ загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Під час розрахунку різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок з метою коригування нарахованої суми загального МПЗ за 2022 рік платник податків використовує загальну суму сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, які відповідно до вимог податкового законодавства використовуються для розрахунку МПЗ.

Закон № 3050 визначає особливості оподаткування платою за землю (земельний податок та/або орендна плата) та єдиним податком четвертої групи. У разі уточнення до зменшення податкових зобов’язань з плати за землю та/або єдиного податку четвертої групи за 2022 рік, суми таких сплачених протягом 2022 року податків, які перевищують суму уточнених податкових зобов’язань, будуть вважатися надміру сплаченими та не можуть бути використані під час розрахунку МПЗ.

При цьому у разі уточнення платником податків до зменшення суми раніше задекларованої орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, які перебувають у державній чи комунальній власності, такому платнику необхідно відкоригувати і суму витрат на сплату орендної плати (20 відсотків) у Додатку до уточнюючої декларації з розрахунком загального МПЗ за 2022 рік.

Це зумовлено тим, що у разі уточнення до зменшення раніше задекларованих податкових зобов’язань з орендної плати за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, різниця між сумою фактично сплаченої орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2022 рік та сумою уточнених податкових зобов’язань вважатиметься надміру сплаченою, тому не може бути врахована в розрахунок МПЗ.

Також акцентуємо увагу, що відповідно до абзацу 4 підпункту 69.15 пункту  69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї)) визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї)) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.

Тому, якщо земельні ділянки (земельні частки (паї)), незалежно від системи оподаткування, на якій перебуває суб’єкт господарювання (юридична або фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, платник єдиного податку першої, другої, третьої або четвертої групи), не підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи відповідно до вимог Кодексу, з урахуванням змін, внесених Законом № 3050, платник податку має право відкоригувати раніше задеклароване МПЗ за такі земельні ділянки (земельні частки (паї)).

В уточнюючій декларації суб’єкт господарювання відображає розрахунок МПЗ лише за ті місяці, в яких такі земельні ділянки (земельні частки (паї)) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.

Застосування штрафних санкцій та нарахування пені

Порядок виконання у період воєнного стану платником свого обов’язку, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності встановлено підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до  абзацу 14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.

Відповідно до підпункту 141.9.5 пункту 141.9 статті 141, пункту 177.17 статті 177, пункту 2971.8 статті 2971 Кодексу позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів є частиною зобов'язань з податку, в залежності від системи оподаткування, на якій перебуває платник.

Тобто платники податків, які подаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації для коригування до зменшення раніше задекларованої суми позитивного МПЗ за звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, не нараховують штрафні санкції та пеню.

Закон № 3050 визначає особливості оподаткування платою за землю (земельний податок та/або орендна плата) та єдиним податком четвертої групи за земельні ділянки, які:

- перебувають у консервації (щодо яких відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування прийнято рішення про затвердження робочого плану землеустрою щодо консервації, тобто тих земель, які забруднені хімічними речовинами внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану, а також на яких розташовані військові інженерно-технічні та/або фортифікаційні споруди) (п.п.  283.1.2 п. 283.1 ст. 283, п. 288.8 ст. 288, п. 2921.1 ст. 2921 Кодексу);

- забруднені вибухонебезпечними предметами (п.п. 283.1.9 п. 283.1 ст. 283, п. 288.8 ст. 288, п. 2921.1 ст. 2921 Кодексу);

- непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (п. 283.2 ст. 283, п. 288.8 ст. 288, п. 2921.1 ст. 2921 Кодексу).

 Разом з цим, умови для звільнення від оподаткування платою за землю (земельний податок та/або орендна плата) та єдиним податком четвертої групи, що є основою для не нарахування та несплати МПЗ, відображені в роз’ясненнях, які розміщені на вебпорталі ДПС за посиланнями:

- https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/677608.html (плата за землю);

- https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/678890.html (єдиний податок четвертої групи).

Щодо відображення в податковому обліку з податку на прибуток підприємств сум зменшення податкових зобов’язань з екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв’язку з прийняттям Закону № 3050.

Порядок виправлення платником податку самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, визначено нормами ст. 50 Кодексу.

Відповідно до 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Згідно з п. 46.2 ст. 46 Кодексу платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зі змінами і доповненнями (далі – Декларація).

Отже, фінансова звітність є додатком до Декларації.

У разі виправлення показників у фінансовій звітності, яка є додатком до Декларації, платник податків повинен подати разом з уточненою Декларацією виправлену фінансову звітність.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат зі сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Такі витрати відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Порядок виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності підприємства визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 № 137 (зі змінами і доповненнями).

Отже, платник податку, який звільняється від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно зі змінами, внесеними Законом України від № 3050-ІХ, має здійснити перерахунок (зменшення) понесених витрат з їх сплати за 2022 рік і відкоригувати (збільшити) фінансовий результат до оподаткування на суму зайво визнаних витрат згідно з правилами бухгалтерського обліку та:

подати уточнену фінансову звітність за 2022 рік разом з уточнюючою Декларацією за цей рік із зазначенням у доповненні до неї пояснення щодо сутності внесених змін у разі коригування зайво визнаних витрат шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування у звіті про фінансові результати за 2022 рік

або

відобразити відкоригований (збільшений) фінансовий результат у Декларації за півріччя 2023 року (у разі використання платником квартального звітного періоду з податку на прибуток підприємств у 2023 році) або у Декларації за 2023 рік (у разі використання платником річного звітного періоду з податку на прибуток підприємств у 2023 році) у разі коригування зайво визнаних витрат шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування у звіті про фінансові результати за звітні періоди 2023 року.

При цьому відповідно до п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50  Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану (в тому числі і за звітний період 2022 рік), такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.

Застосування платником податків резервного РРО при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним: на що потрібно звернути увагу!

Державна податкова служба інформує, що відповідно до статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зокрема, зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3 Закону № 265).

Відповідно до статті 5 Закону № 265 на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Порядок реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 № 918/29048 (далі – Порядок).

Згідно з пунктом 20 глави 2 розділу ІІ Порядку реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.

Відповідно до статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

У заяві про видачу ліцензії та у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може використовувати резервний РРО на період виходу з ладу основного РРО.

Водночас, оскільки у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним суб’єктом господарювання вказується перелік РРО, то у разі застосування резервного РР такому суб’єкту необхідно подати заяву до відповідного контролюючого органу на переоформлення відповідної ліцензії із зазначенням реквізитів резервного РРО (модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення).

Застосування штрафів за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги)

Відповідно до статті 16315 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (із змінами) порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів – тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дія, передбачена частиною першою вищевказаної статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Сервіси для фізичних осіб в Е-кабінеті

Сервіси для фізичних осіб – громадян в Електронному кабінеті об’єднано в окремий Е-кабінет для громадян. Це дає можливість:

доступу до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування, сформованих податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;

подання декларації про майновий стан і доходи;

отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;

подання заяв для реєстрації/внесення змін у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, надання копій документів, необхідних для реєстрації/внесення змін до Державного реєстру, та обрання контролюючого органу, до якого особа може звернутись для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО;

подання заяви на включення/внесення змін/виключення з Реєстру волонтерів.

Крім того, засобами Електронного кабінету фізичні особи мають змогу сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок, скориставшись QR-кодом або однією з платіжних систем у меню «Стан розрахунків з бюджетом».

Проставлення апостиля

Головне управління ДПС у Львівській області інформує, що проставлення апостиля на офіційних документах, що  видаються Державною податковою службою України та її територіальними органами, здійснюється ДПС відповідно до Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджених спільним наказом МЗС, МВС, МОН, Мінфіну, Мінюсту від 17.03.2023 № 125/209/293/139/999/5 «Про затвердження Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав» (далі – Правила).

Апостиль проставляється на вимогу особи, яка підписала документ, або на вимогу фізичної/юридичної особи (їх представників).

Відповідно до пункту 6 Правил проставлення апостиля необхідно подати: 

оригінал документа, на якому проставляється апостиль, або його копію, засвідчену в установленому порядку;

документ про оплату послуги з проставлення апостиля або документ, що підтверджує право на звільнення від сплати, чи його копію, засвідчену в установленому порядку;

заяву від особи, яка подає такі документи.

У разі обробки персональних даних, отриманих від заявника, компетентні органи вживають заходів, передбачених Законом України «Про захист персональних даних».

Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків (далі – Відомості з ДРФО), що надаються відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174 містять персональні дані фізичних осіб – платників податків.

Враховуючи викладене, у заяві щодо проставлення апостиля на документі «Відомості з ДРФО» має бути зазначено:

прізвище, ім’я, по-батькові, телефон та поштову адресу заявника;

назву документа (документів), що надсилаються до ДПС для проставлення апостиля;

країну призначення використання такого документа (документів);

інформацію щодо згоди на обробку персональних даних заявника.

У разі подання заяви представником фізичної особи, до неї додається копія документа, що підтверджує повноваження такого представника.

Разом з тим, оскільки відповідно до пункту 1 Правил спеціальною відміткою «Apostille» засвідчуються справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, автентичність відбитка печатки, якою скріплений документ, ДПС може бути проставлено апостиль на Відомостях з ДРФО, що містять підпис посадової особи контролюючого органу та печатку.

« повернутися