A A A K K K
для людей із порушенням зору
Сколівська міська рада
Львівська область, Стрийський район

До уваги платників податків!

Дата: 23.01.2023 16:11
Кількість переглядів: 64

Стартувала деклараційна кампанія – 2023

З 1 січня 2023 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2022 року.

Подавати декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за минулий рік та сплачувати відповідні податки і збори – конституційний обов’язок громадян та їх особиста підтримка держави, її фінансової безпеки та обороноздатності.

До випадків, за яких платники податку – фізичні особи зобов’язані самостійно обчислити суми податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військового збору, що підлягають сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації, встановлених розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відносяться:

- отримання окремих видів доходів від податкових агентів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу) (суми заборгованості, за якими минув строк позивної давності; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо тощо);

- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу) (спадщина, подарунки, від оренди майна іншій фізичній особі, доходи від операцій з продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна, у випадках, передбачених Кодексом тощо);

- отримання іноземних доходів  (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);

- при отриманні доходів від підприємницької діяльності фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (ст. 177 Кодексу);

- при отриманні доходів від проведення незалежної професійної діяльності особами, які провадять незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);

- набуття статусу резидента України іноземцем (п. п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу). Такі особи мають відобразити в податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи.

Разом з тим Кодексом передбачені випадки, за яких платник податку звільнений від подання податкової декларації при отриманні доходів:

- від податкових агентів, які згідно з розділу IV Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV Кодексу;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Кодексу;

- у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділу IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.

Звертаємо увагу, що для фізичних осіб – платників податків – резидентів України, дохід, отриманий у вигляді суми коштів чи безоплатно наданих товарів (послуг), що надані за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів такому платнику податків та членам його сім’ї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України і скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави (далі – допомога), відповідно до п. 27 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки. При цьому зазначена пільга поширюється на всі форми надання зазначеної допомоги, у тому числі у разі її одержання як додаткове благо, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність.

Отже, фізичні особи – платники податків – резиденти України, які скористалися правом на тимчасовий захист в інших країнах світу, допомогу, отриману від іноземних держав та їх державних фондів, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність, декларують як іноземні доходи, при цьому податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із таких сум не визначають та не сплачують. Тобто, зазначають лише отримання таких коштів як дохід без податку та збору.

При цьому декларацію про майновий стан і доходи можна подати в електронному вигляді через Електронний кабінет (cabinet.tax.gov.ua) у розділі «ЕК для громадян» – «Податкова декларація про майновий стан і доходи». Скористатись зазначеним сервісом зможуть особи, які ідентифіковані за особистим ключем, виданим кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг.

Звертаємо увагу, що з 01.01.2023 введено в дію нову форму податкової декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143 «Про внесення змін до форми податкової  декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.06.2022 за № 593/37929.

Відповідно до п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.

Пунктом 49.20 ст. 49 Кодексу передбачено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Отже, громадяни, фізичні особи – підприємці (крім осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування) та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, за результатами 2022 року з урахуванням вимог Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» подають податкову декларацію до 01 травня 2023 року (включно).

Разом з тим звертаємо увагу, що відповідно до ст. 166 Кодексу фізичні особи – платники податку при дотриманні вимог встановлених зазначеною статтею Кодексу мають право подати податкову декларацію для використання свого права на податкову знижку. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п. п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Кодексу). Копії первинних документів, що підтверджують право на податкову знижку подаються разом з податковою декларацією (п. п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).

 

Нюанси подання декларації ФОП – платника ЄП

Сколівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області повідомляє, що відповідно до абзацу першого п. 49.2 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Для платників єдиного податку – фізичних осіб – підприємців передбачено форми податкових декларацій, затверджені наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. №578 (в редакції наказу Мінфіну від 09.12.2020 р. №752), а саме:

- для першої – третьої груп – форму податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця;

- для четвертої групи – форму податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ПКУ).

Згідно з п. 294.1 ПКУ податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ПКУ).

Платники єдиного податку четвертої групи, зокрема, самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (пп. 295.9.1 ПКУ).

Пунктом 44.3 ПКУ встановлено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 та ст. 39-2 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності та документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

У разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 та ст. 39-2 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Передбачені п. 44.3 ПКУ терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ПКУ.

Крім того, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ПКУ).

ПКУ не передбачено строків давності з метою подання податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи – підприємця та податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.

Форму податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація).

Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС (п. 4 розд. ІІ Порядку).

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Декларації:

за ідентифікатором форми F0103405 (для ФОП, у якого податковий (звітний) період рік);

за ідентифікатором форми F0103307 (для ФОП, у якого податковий (звітний) період квартал).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.

У режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати податкову звітність.

При створенні Декларації користувачі самостійно встановлюють фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирають необхідну форму податкової декларації (F0103405 / F0103307) за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. У наступному вікні обирають «стан документа» та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».

У відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

Залишаємось на зв’язку:      

Комунікаційна платформа: lv.ikc@tax.gov.ua 

Підписатись на сторінку Фейсбук ГУ ДПС у Львівській області області https://www.facebook.com/tax.lviv

 

Окремі питання щодо подання Декларації та сплати єдиного податку для ФОП

 

 

До якого контролюючого органу платник ЄП (першої – третьої груп) подає податкову декларацію платника ЄП – ФОП та сплачує єдиний податок у разі зміни податкової адреси, яка пов’язана зі зміною адміністративного району?

Згідно з п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, зазначених у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розд. XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Сплата єдиного податку платниками першої – третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ).

Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси (п. 296.4 ст. 296 ПКУ).

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси (п. 294.7 ст. 294 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (абзац перший п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

Водночас, згідно з абзацом другим частини п’ятої ст. 78 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року №2456-VI із змінами та доповненнями у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством, зокрема, місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.

Відповідно до п. 10.13 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) суб’єкт господарювання після зняття з обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням продовжує обліковуватись та сплачувати податки з урахуванням п. 10.2 розд. X Порядку №1588.

Пунктом 10.2 розд. X Порядку №1588 встановлено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (календарного року).

 

До уваги фізичних осіб – платників єдиного податку!

 

Наказами Міністерства фінансів України від 24 листопада 2022 року № 394 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578» (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 09 грудня 2022 року № 1562/38898) та від 15 грудня 2022 року № 438 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 листопада 2022 року № 394» (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 19 грудня 2022 року № 1626/38962) внесені зміни до форм податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця та податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, зокрема, доповнено додатком з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік (опубліковано 30.12.2022 в Офіційному віснику України № 101).

Відповідно до пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Згідно з пунктом 2971.1 статті 2971 Кодексу платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Звертаємо увагу, що згідно з пунктом 64 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

Платники єдиного податку – фізичні особи – підприємці першої – третьої груп, у яких виникає обов’язок визначити мінімальне податкове зобов’язання, вперше подають податкову звітність за новою формою разом з додатком 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» за 2022 рік.

Платники єдиного податку четвертої групи – фізичні особи – підприємці вперше подають податкову звітність за новою формою разом з додатком 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» за 2022 рік та з розрахунком єдиного податку на поточний 2023 рік.

 

Інформація для платників єдиного податку першої та другої груп

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями.

Зокрема, доповнено новим п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу, згідно з яким тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Кодексу застосовуються з урахуванням визначених Кодексом особливостей.

Так, тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, згідно з абзацом першим п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу фізичні особи –підприємці - платники єдиного податку першої та другої груп мають право не сплачувати єдиний податок.

При цьому такими особами декларація платника єдиного податку фізичної особи - підприємця, не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу єдиний податок не сплачувався (абзац другий п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу).

Разом з тим, фізичні особи - підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп, які скористались наданим Кодексом правом не сплачувати єдиний податок за період з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, після припинення або скасування воєнного стану на території України не повинні сплачувати єдиний податок, який згідно з п. 295.1 ст. 295 Кодексу повинен був сплачуватись ними щомісячно починаючи з 20.04.2022 року.

Отже, з урахуванням норм Кодексу фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп, які не сплачували єдиний податок під час воєнного стану відповідно до абзацу першого п.п. 9.1 п. 9  підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу, в податковій декларації платника єдиного податку    (у   разі виникнення   обов’язку   щодо   подання податкової    декларації платника єдиного податку) відображають відсутність щомісячних авансових внесків єдиного податку за відповідний податковий (звітний) період.

 

Щодо переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією

 

До відома платників, щодо застосування положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким встановлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (далі – Постанова № 1364) визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

На виконання Постанови № 1364 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (наказ від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, набрав чинності – 27.12.2022).

 

Визначення загального мінімального податкового зобов’язання юридичною собою – платником єдиного податку IV групи

Відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній юридичній особі є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

Мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ.

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників єдиного податку встановлено ст. 297 прим. 1 ПКУ.

Пунктом 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

У такому додатку, зокрема, зазначаються:

кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок;

сума загального мінімального податкового зобов’язання, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки;

загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно, зокрема, до п. 297 прим. 1.5 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок (далі у ст. 297 прим. 1 ПКУ – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;

різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Пунктом 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що для платників єдиного податку четвертої групи (юридичних осіб) різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:

єдиний податок; податок на прибуток підприємств (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);

податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);

рентна плата за спеціальне використання води (у разі її сплати);

20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

У разі використання земельної ділянки на праві емфітевзису податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, сплачені під час здійснення виплат за таким договором емфітевзису, щорічно враховуються у частці, розрахованій пропорційно до річної суми нарахованої амортизації на нематеріальний актив у вигляді права користування земельною ділянкою за договором емфітевзису (п. 297 прим. 1.6 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення (абзац другий п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Для платників єдиного податку четвертої групи сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку (абзац третій п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Сума єдиного податку в частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році (абзац перший п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Слід зазначити, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

При цьому п. 65 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, зокрема, що штрафні санкції, передбачені ст. 123 ПКУ, при визначенні податкових зобов’язань платників податків з урахуванням мінімального податкового зобов’язання за 2022 рік не застосовуються.

При обчисленні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за 2022 рік до загальної суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, визначених, зокрема, п 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ, включаються суми податків, зборів, платежів, сплачених у 2021 році в рахунок податкових зобов’язань з цих податків, зборів, платежів 2022 року (п. 66 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Тимчасово, для розрахунку мінімального податкового зобов’язання за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ, застосовується із значенням 0,04 (п. 67 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

 

2023 рік: декларуємо по-новому

Сколівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області інформує, що у цьому році запроваджуються нові форми декларацій.

Це, зокрема, нові форми декларацій затверджені з транспортного податку, збору за місця для паркування транспортних засобів, з туристичного збору, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Ознайомитися з формами декларацій можна на сайті Державної податкової служби України у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі / Місцеві збори.

 

У 2023 році запроваджується нова форма податкової декларації з транспортного податку

Сколівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області повідомляє про затвердження нової форми Податкової декларації з транспортного податку (наказ Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 401 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13  грудня 2022 року за № 1585/38921) зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2022 № 444 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2022 року за № 1653/38989) (далі – накази № 401, № 444).

На забезпечення виконання Указу Президента України від 29 квітня 2021 року № 180/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2021 року «Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади» нова форма декларації передбачає можливість зазначити код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) замість коду за КОАТУУ (рядок 8).

Нова форма декларації застосовується з 01.01.2023.

Накази № 401, № 444  розміщені на вебпорталі ДПС у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі / Місцеві податки / Транспортний податок / Нормативно-правові акти».

Форма декларації у редакції наказу № 401 зі змінами, внесеними наказом № 444, розміщена у розділі «Законодавство / Електронні форми документів / Транспортний податок».

 

Основні зміни, що містяться у новій формі декларації Податкової декларації з туристичного збору

 

З 1 квітня цього року застосовуватиметься нова форма Податкової декларації з туристичного збору.

Нова форма затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 403 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13  грудня 2022 року за № 1587/38923), зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2022 № 446 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 30 листопада 2022 року № 403»  (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2022 року за № 1651/38987) (далі – накази № 403, № 446).

Основні зміни, що містяться у новій формі декларації:

- на забезпечення виконання Указу Президента України від 29 квітня 2021 року № 180/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2021 року «Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади» нова форма декларації передбачає можливість зазначити код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) замість коду за КОАТУУ (рядок 2 додатка до декларації);

- на забезпечення  положень п. п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України для забезпечення можливості надання декларації за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, якій не співпадає з квартальними термінами подання податкової звітності, у декларації передбачена відмітка про ліквідацію/реорганізацію податкового агента з туристичного збору.

Накази № 403, № 446  розміщені на вебпорталі ДПС у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі / Місцеві збори / Туристичний збір / Нормативно-правові акти».

Форма декларації у редакції наказу № 403 зі змінами, внесеними наказом № 446, розміщена у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі / Місцеві збори / Туристичний збір / Форми звітності».

Основні зміни, які містить оновлена форма Податкової декларації з плати за землю

Сколівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області, що у 2023 році повинна подаватися оновлена форма Податкової декларації з плати на землю.

У новій редакції Податкову декларацію з плати на землю викладено наказом Міністерства фінансів України від 18.02.2022 року № 83 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.03.2022 за № 303/37639) (набрав чинності з 22.03.2022)).

Основні зміни:

за наявності у платника податку кількох об'єктів оподаткування, що знаходяться на території адміністративно-територіальних одиниць, що входять до складу різних територіальних громад, а отже, відповідають різним кодам за КАТОТТГ адміністративно-територіальних одиниць, якщо такі адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним податковим органом, то кількість податкових Декларацій має відповідати кількості адміністративно-територіальних одиниць;

у колонці «Категорія земельних ділянок» розділу І «Розрахунок суми земельного податку» Декларації зазначається інформація щодо категорії/цільового призначення земельних ділянок, яка має відповідати інформації, що зазначена у документах, які засвідчують право власності/користування земельними ділянками;

у колонці «Нормативна грошова оцінка» розділу І «Розрахунок суми земельного податку» та розділу ІІ «Розрахунок суми орендної плати» Декларації вказується нормативна грошова оцінка з урахуванням кумулятивної величини коефіцієнта індексації, який застосовується з дати останньої затвердженої нормативної грошової оцінки: в разі проведення оцінки земельної ділянки – зазначається оцінка одиниці площі земельної ділянки, якщо оцінку не проведено – зазначається оцінка одиниці площі ріллі по АР Крим або по області.

Актуальні реквізити рахунків для сплати податкових платежів та єдиного внеску

    Для сплати податкових  платежів та єдиного внеску  в 2023 році актуальні  рахунки, які діяли в 2022 році, окрім нових бюджетних рахунків, відкритих Казначейством для зарахування акцизного податку з сигарил (коди класифікації доходів бюджету 14020601, 14030601), для зарахування авансового внеску з податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі (код класифікації доходів бюджету 11021700).

Поряд з цим, 01 січня 2023 року перевідкриті рахунки для сплати податків до бюджетів Криворізької міської територіальної громади, Кропивницької міської територіальної громади, Полтавської міської територіальної громади. При цьому реквізити бюджетних рахунків інших  територіальних громад залишаються незмінними.

Інформація про актуальні реквізити рахунків для сплати податкових платежів та єдиного внеску розміщена в електронному кабінеті платників, на вебпорталі ДПС у рубриці «Рахунки для сплати платежів» (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/) та в Центрах обслуговування платників.

 

Оподаткування іноземних доходів отриманих фізичними особами

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначено розділом IV ПКУ, відповідно до якого об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи, отримані з джерел за межами України.

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 ПКУ.

Такі доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Тому, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом з джерел за межами України, включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах з урахуванням положень  міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування.

 

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням РРО/ПРРО під час торгівлі підакцизними товарами!

З 1 січня 2023 року вступили в дію нові коди згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), запроваджені Законом від 19.10.2022 № 2697-IX «Про Митний тариф України». Коди УКТ ЗЕД, затверджені попереднім Законом від 04.06.2020 № 674-IX «Про Митний тариф України» втрачають чинність з 01 січня 2023 року.

У зв’язку з вищенаведеним, ДПС інформує суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО під час торгівлі підакцизними товарами про необхідність дотримання вимог пункту 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Cуб’єктам господарювання при програмуванні найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД слід враховувати інформацію, яка вказана у супровідному документі (податковій накладній) постачальника при придбанні такого товару.   

Державна податкова служба України звертає увагу платників податків на необхідності відображення в чеках РРО/ПРРО усіх обов’язкових реквізитів, у тому числі коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД при продажу підакцизних товарів.

 

Як відбувається процедура припинення юридичних осіб

Головне управління ДПС у Львівській області надало інформацію щодо проведення процедури припинення юридичних осіб.

Зауважимо, що ліквідація юридичної особи (компанії) є доволі складною процедурою, яка вимагає розроблення чіткого, поетапного плану припинення діяльності компанії. Ця дія допомагає прорахувати настання всіх можливих ризиків та вирішення багатьох проблем ще на етапі такого планування.

Ліквідація компанії – це здійснення заходів щодо припинення господарської діяльності підприємства, приведення його основних фондів до стану, який гарантує безпеку людей, майна і довкілля, та заходів щодо соціального захисту вивільнюваних працівників. Після цього компанія перестає існувати.

Порядок державної реєстрації припинення юридичних осіб регулюється Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України від 15 травня 2003 року № 755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань». Процедура зняття з обліку платників податків у контролюючих органах визначена Податковим кодексом України, розділом ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09 грудня 2011 року № 1588.

Якщо дуже лаконічно описати процедуру ліквідації, то вона виглядає таким чином: компанія приймає рішення про ліквідацію, повідомляє про це всі органи влади та своїх кредиторів, звільняє працівників та зупиняє виробництво, продає своє майно, передає своїм власникам всі грошові кошти, що залишились, закриває розрахункові рахунки, анулює всі свідоцтва, ліцензії, дозволи, проходить аудит в податкових органах, передає відповідні документи на зберігання в архів та остаточно ліквідується після внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Умовно процес ліквідації компанії можна поділити на такі етапи:

прийняття рішення власниками (учасниками) компанії про добровільну ліквідацію компанії та фіксація такого рішення в протоколі загальних зборів учасників;

повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію (державного  реєстратора), про початок процедури ліквідації компанії;

повідомлення контролюючих органів про початок процедури ліквідації компанії;

виявлення дебіторів, кредиторів та повідомлення про початок процедури ліквідації компанії;

продаж усіх активів компанії, задоволення вимог кредиторів, проведення розрахунків з власниками (учасниками) компанії відповідно до розміру їх корпоративних прав, оформлення ліквідаційного балансу компанії;

закриття банківських рахунків компанії, отримання банківських виписок, анулювання свідоцтв, дозволів, акредитації на митниці, виключення з реєстрів тощо;

проведення перевірки контролюючим органом ДПС або прийняття керівником рішення про недоцільність проведення перевірок;

отримання від податкового органу довідок про відсутність заборгованості по сплаті податків, зборів;

передача до відповідної архівної установи документів, які підлягають тривалому зберіганню;

внесення до ЄДР відомостей про припинення юридичної особи.

Державна податкова служба України звертає увагу суб’єктів підприємницької діяльності, що виконання наведених заходів значно прискорить проведення ліквідаційної процедури відповідно до норм чинного законодавства.

Кампанію податкової амністії продовжено

Сколівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області нагадує платникам податків, що до 1 березня 2023 року продовжено кампанію одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Для зручності платників податків Державна податкова служба України розробила відеоролик «Кампанію податкової амністії продовжено», в якому детально роз’яснено  які активи підлягають спеціальному декларуванню, ключові відмінності податкової амністії, хто може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням, які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування потрібно застосовувати до задекларованих доходів тощо.

Відеоролик «Кампанію податкової амністії продовжено» можна дивитись за посиланням:

https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/9104.html

 

Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування для об’єктів декларування, зазначених у п.п. «б» – «е» п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України?

Відповідно до п.п. 7.2 п. 7 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для об'єктів декларування, визначених п.п. «б» – «е» п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

- витрати декларанта на придбання (набуття) об'єкта декларування;

- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об'єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

- номінальна вартість прав грошової вимоги;

- вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;

- вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

- витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.

За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об'єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Декларант може додати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.

Отже, базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування для об'єктів, визначених п.п. «б» – «е» п. 4  підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу, може бути як оцінка, яка проведена відповідно до законодавства країни, де знаходиться об’єкт декларування, так і витрати декларанта на придбання такого об’єкта.

Декларант самостійно приймає рішення щодо визначення бази, але з урахуванням норм п.п. 7.2 п. 7 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу.

Чи підлягає перевірці одноразова (спеціальна) добровільна декларація?

Відповідно до п. 15 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.

Одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає в порядку, передбаченому підрозділом 94 розділу ХХ Кодексу, камеральній перевірці, яку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної декларації.

У разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, такий орган направляє протягом 10 календарних днів у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу, декларанту відповідне повідомлення. За результатами розгляду такого повідомлення декларант має право подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

У разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, зобов'язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

У разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, має право на підставі відповідного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення. Повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 Кодексу.

Змінено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165

 

Державна податкова служба України інформує, що 11 січня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1428 «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – постанова № 1428).

Зміни стосуються, зокрема, такого:

у день набрання чинності постановою №1428 підлягають автоматичній реєстрації податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких зупинено у період з 14.10.2022 до дати набрання чинності постановою КМУ від 23.12.2022 № 1428, якщо у таких податкових  накладних/розрахунках коригування зазначені операції з реалізації товарів/послуг з кодами УКТ ЗЕД/ДКПП, які наявні у врахованій таблиці даних платника податку за наявності суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

додано нові ознаки безумовної реєстрації, зокрема, обсяг постачання у податковій накладній, що підлягає наданню отримувачу, не перевищує 5 тис. грн; загальна сума абсолютних значень коригувань на зменшення/збільшення у розрахунку коригування не перевищує 5 тис. грн. При цьому обсяг операцій у поточному місяці, зазначених у зареєстрованих ПН/РК в ЄРПН, з урахуванням обсягу операцій у поданих ПН/РК, не перевищує 500 тис. грн.

внесено зміни до форм додатків 4, 6 та 7 до Подяку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, доповнено положеннями, які передбачають заповнення  детальної інформації в рішеннях про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість та про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;

запроваджено довідник кодів податкової інформації, яка зазначається у рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;

визначено, що у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку або надходження відповідного рішення суду, підлягають автоматичному виключенню з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку контрагенти такого платника, з урахуванням встановлених вимог;

внесено зміни до критеріїв ризиковості платника податку в частині врахування можливості/неможливості подання податкової та фінансової звітності;

змінено окремі показники, за яким визначається позитивна податкова історія платника податку щодо одночасного виконання умов досягнення обсягів постачання за поточний період (змінено з 500 тис. грн до 1 млн грн та на одного отримувача з 50 тис. грн до 100 тис. грн) та показник, розрахований для сільськогосподарських підприємств доповнено умовою, за якої ним зможуть скористатися платники податку, які перебувають на спрощеній системі оподаткування четвертої групи та якими сплачено податкові зобов’язання з єдиного податку в повному обсязі та у строки, передбачені законодавством;

змінено окремі критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема при здійсненні реєстрації розрахунку коригування на зменшення компенсації вартості товару його постачальнику, враховано можливість використання платником податку націнки (1,5 раза) при визначенні величини залишку товару, що повертається, а також при здійсненні реєстрації розрахунку коригування на зменшення компенсації вартості товару до податкової накладної, складеної на неплатника податку, такий розрахунок коригування відповідатиме Критеріям ризиковості здійснення операцій, якщо він поданий для реєстрації більше, ніж через 30 днів після складання податкової накладної (у поточній редакції було 14 днів), також введено виключення для розрахунків коригування до податкової накладної, складеної на неплатника податку, по операціях з постачання енергоресурсів.

З повним текстом постанови №1428 можна ознайомитися у розділі «Головна / Законодавство / Податкове законодавство / Постанови Кабінету Міністрів України вебпорталу ДПС.

Спілкуйтеся з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу

«InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot

Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук;

Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua

Державна податкова служба України You Tube youtube.com/TaxUkraine

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь