ГУ Держпрдспоживслужби у Л/о інформує: Карантинні шкідники лісових насаджень
При обстеженні лісонасаджень та огляді лісопродукції завдання державних фітосанітарних інспекторів полягає в тому, щоб вчасно виявити і визначити карантинний організм, розробити заходи з недопущення його подальшого розповсюдження, встановити межі, організувати заходи з локалізації та ліквідації виявленого вогнища.Лісові шкідники, хвороби та нематоди пошкоджують усі органи і частини дерев: листки, хвою, бруньки, плоди, кору, луб, коріння, а також заготовлені лісоматеріали та пиломатеріали. Це призводить до зниження приросту та товарної якості дерев, а лісо- та пиломатеріали стають непридатними для використання.
Шовкопряди: лісовий похідний шовкопряд (Thaumetopoeidae), трапляється повсюдно. Пошкоджує сосну звичайну, в рідкісних випадках – інші хвойні породи.. Сибірський шовкопряд – Dendrolimus sibiricus – поширений у Китаї та сусідніх із ним державах: Казахстані, Росії, Кореї, Монголії. Він найнебезпечніший з-поміж листогризучих шкідників. Найбільше пошкоджує модринові, смерекові та кедрові ліси. . Вусачі: Азіатський вусач (Monochamus s.p)широко поширений в Китаї та сусідніх із ним державах. Пошкоджує листяні породи дерев (до 50 видів), . Алтайський модриновий вусач здатний пошкоджувати всі види модрини, що поширені на території України. У межах свого ареалу поширення (Росія — від Уралу до Сахаліну, північна частина Монголії) Для України небезпечними є неєвропейські види вусачів роду Monochamus, які переносять стовбурові нематоди від одного господаря до іншого. Ці види поширені в Китаї, Кореї, Японії, Лаосі, В’єтнамі, Мексиці, Канаді та США. Жуки нападають лише на ослаблені та зрубані дерева, прокладаючи ходи у заболоні, під корою та в деревині. Деревина втрачає свою товарну цінність. Перевагу віддають видам роду Сосна (Pinus), але іноді ушкоджують інші хвойні дерева.
Смолівки (Pissodes): ялицева, соснова, стовбурова смолівки,смолівка веймутової сосни. Уражують породи всіх видів сосни, ялини, ялиці, модрини, а також кедр.
Златки: ясенева смарагдова вузькотіла златка (Agrilus planipennis Fairmaire), бронзова березова златка (Agrilus anxius Gory), модринова златка (Phaenops guttulata) спричиняють розколи кори і наявність личинкових ходів під корою.
Короїди:великий модриновий короїд (Ips subelongatus), заболонник Моравіца (Scolytus morawitzi) – це основні шкідники модрини. Оселяються на звалених або ослаблених деревах. Можуть спричиняти загибель модринових лісів, . Заболонник Моравіца поширений в Росії, Китаї і Монголії. Великий модриновий короїд здебільшого поширений у модринових лісах. Це далеко не вичерпний список шкідливих організмів, які можуть завдати непоправної шкоди легеням нашої держави. Держпродспоживслужба України вживає різноманітних фітосанітарних заходів, аби запобігти проникненню на територію нашої країни цих небезпечних шкідників лісових багатств країни. Не дозволяється завезення на територію України пиломатеріалів з корою. Уся лісопродукція та пиломатеріали, що імпортується в Україну, підлягає ретельному огляду та лабораторній експертизі, а також, у разі потреби, іншим фітосанітарним процедурам.