A A A K K K
для людей із порушенням зору
Сколівська міська рада
Львівська область, Стрийський район

Cколівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляє:

Дата: 15.08.2022 11:43
Кількість переглядів: 68

Увага, змінено форму єдиної звітності з ПДФО, військового збору та єдиного внеску

Cколівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляє, що Міністерством фінансів України наказом від 04.07.2022 №189 (далі – Наказ №189) внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, яким затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і порядку його заповнення та подання податковими агентами. Наказ №189 набрав чинності 09.08.2022.

Так, змінами запроваджено відображення середнього заробітку працівників, яких було мобілізовано з 24 лютого 2022 року та які не отримували доходи у вигляді грошового забезпечення. 

Зокрема, в табличній частині «єдиної» звітності з’явилися нові рядки:

? в новому рядку 1.6 слід зазначається суму нарахованої заробітної плати за працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України, які не отримували доходи у вигляді грошового забезпечення у період мобілізації;

? у новому рядку 3.7 відображається сума єдиного внеску, нарахованого фізичними особами – підприємцями – «спрощенцями» першої – третьої груп та юридичними особами – «спрощенцями» третьої групи на суми зарплати працівникам, яких було призвано під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України, які не отримували доходів у вигляді грошового забезпечення у період мобілізації.

Також до розділу ІІ додатку №4 ДФ додано рядки для відображення доходів від продажу сільськогосподарської продукції.

Наказ №189 опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 09.08.2022 №61.

 

Оподаткування ПДФО подарункових сертифікатів, подарованих юридичною особою фізичній

До складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені абзацом першим п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (абзац другий п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 – Сп),

де К – коефіцієнт;

Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Водночас не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Враховуючи викладене, якщо юридична особа надає подарункові сертифікати фізичним особам, то вартість таких сертифікатів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 відсотків у джерела виплати з урахуванням вимог п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

 

Порядок оподаткування спадщини

Оподаткування спадщини та подарунків залежить від ступеня споріднення спадкоємця та спадкодавця, а також від резидентського статусу цих осіб.

Об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб. Фізичні особи, які отримали у спадщину (подарунок) об’єкти спадщини (подарунок), що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, декларацію про майновий стан і доходи можуть не подавати, якщо у них відсутні інші підстави для подання такої декларації.

Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, та об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента оподатковуються ПДФО за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується ПДФО за ставкою 5 та 18 відсотків зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи у якій включити суми таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу й визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору.

Податкову декларацію платникам необхідно  було подавати до податкового органу за місцем своєї податкової адреси до 1 травня 2022 року. Проте, для тих громадян, які не мали можливості подати декларацію вчасно - в умовах запровадження воєнного стану в Україні подовжено граничні строки для подання податкової звітності.

Також звертаємо увагу, що громадяни мають можливість подати  декларацію  через Електронний кабінет платника.

 

Щодо ведення обліку товарних запасів підприємцями

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом МФУ від 03.09.2021 N 496 (набрав чинності з 26.11.2021).

Проте, зазначені вимоги не поширюються на підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Звертаємо увагу, що форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об'єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.

Платник здійснює облік товарних запасів шляхом постійного внесення до форми ведення обліку товарних запасів інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів. При цьому заборонено продаж товарів, на які в місцях продажів таких товарів (господарських об'єктах) відсутні первинні документи і записи у формі обліку про такі первинні документи.

Коментар до останніх змін до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій

Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 року № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (далі – Наказ № 329) та Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) внесено низку змін до відповідних нормативно-правових та законодавчих актів.

Так, зокрема, встановлено обов’язок суб’єктів господарювання щодо відображення у фіскальних касових чеках, які формуються всіма без виключення РРО та програмними РРО, цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Зміни набули чинності 01.10.2021 року та поширюються на суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж алкогольних напоїв, з 01.01.2022 року.

Водночас низка моделей РРО не були доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) та як результат – такі РРО не спроможні на сьогодні забезпечувати відображення у фіскальних касових чеках цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку, якими марковані алкогольні напої.

Використання таких РРО при продажу алкогольних напоїв призведе до формування не відповідних розрахункових документів, за що до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані значні фінансові санкції відповідно до вимог пункту 1 статті 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Враховуючи викладене, ДПС наказом від 28.07.2022 № 489 внесено відповідні зміни до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Внесені зміни до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій по своїй суті не передбачають автоматичного скасування реєстрації вже зареєстрованих РРО, не забороняють їх використання на території України, оскільки вони продовжують перебувати в Державному реєстрі, та є лише запобіжником для недопущення реєстрації моделей (модифікацій) РРО, що не виконують вимог нормативно-правових актів в частині можливості відображення марок акцизного податку при продажу алкогольних напоїв.

Крім того, в Україні розроблено та вже протягом 2 років успішно функціонує безкоштовне програмне рішення фіскалізації розрахункових операцій, яке спроможне задовольнити потреби торгівців алкогольною продукцією як тимчасово, так і на постійній основі.

Наголошуємо, що наведена ситуація жодним чином не впливає сама по собі на право використовувати вже зареєстровані РРО.

Примусове скасування уже зареєстрованих РРО передбачене виключно вимогами глави  4 розділу ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованого в Мін?юсті 05.07.2016 за № 918/29048.

Повідомляємо, що всі без виключення РРО, які не забезпечують відображення реквізитів марок акцизного податку в розрахункових документах, можуть і надалі без обмежень використовуватись для реєстрації розрахункових операцій при продажу будь-яких товарів та послуг, окрім алкогольних напоїв.

Як підсумок, усвідомлюючи необхідність розвитку економіки України у період військової агресії росії, внесення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій відповідних змін, інформуємо користувачів касової техніки про недоцільність подальшого використання таких реєстраторів через ймовірність нарахування значних сум фінансових санкцій та недопущення первинної та вторинної реєстрації невідповідних РРО роздрібними торгівцями алкогольними напоями.

 

Як зареєструвати ПРРО для підприємця, який надає послуги із власної квартири?

У разі, якщо місце проживання фізичної особи-підприємця є місцем, де проводиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане із здійсненням підприємницької діяльності, то фізична особа-підприємець відповідно до вимог п.63.3 ст.3 Податкового кодексу України має подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, повідомивши про місце проживання як про об’єкт оподаткування.

Після того на такий об’єкт може бути зареєстроване програмне РРО.

Правильно заповнюйте реквізити розрахункових документів та реєстраційні дані адрес господарських об’єктів, на які зареєстровані РРО/ПРРО

Урядом затверджено новий механізм розподілу акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів між бюджетами місцевого самоврядування (постанова КМУ від 03.05.2022 № 515 «Деякі питання зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах»).

Згідно з новим механізмом, акцизний податок з роздрібного продажу тютюнових виробів розподіляється між бюджетами місцевого самоврядування за частками, які визначаються ДПС щомісяця пропорційно до обсягів вартості реалізованої СГ роздрібної торгівлі тютюнової продукції на відповідній території за останній (податковий) звітний місяць з урахуванням даних РРО.

Обсяг зарахованого до відповідного бюджету місцевого самоврядування акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів буде залежати від актуальності адрес господарських об’єктів, на які зареєстровані РРО/ПРРО, та повноти відображення обов’язкових реквізитів у відповідних графах розрахункових документів, зокрема, кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД.

З метою забезпечення отримання бюджетами місцевого самоврядування належних сум акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів та запобігання виникненню зайвих підстав для фактичних перевірок СГ, просимо платників податків звернути увагу на необхідність правильності заповнення всіх реквізитів розрахункових документів та реєстраційних даних.

Щодо порядку подання декларації акцизного податку за новою формою

Опубліковано наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2022 №151 «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (далі ­­– наказ №151), зареєстрований Міністерством юстиції України 12.07.2022 за № 763/38099.

Наказ №151 прийнято з метою приведення положень декларації акцизного податку і Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841), у відповідність до положень Законів України  від 30.11.2021-IX № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914), від 15.02.2022 № 2042-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», від 01.04.2022 № 2173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану».

Зокрема, Законом № 1914 вносяться зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у частині:

перенесення на виробників та імпортерів тютюнових виробів сплати 5% акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, який сплачується ритейлом;

удосконалення, починаючи з 2022 року, механізму припинення накопичення залишків тютюнових виробів за зниженими ставками шляхом впровадження оподаткування із застосуванням коефіцієнта 1,5 обсягів реалізації тютюнових виробів, які перевищують середньомісячні обсяги перед підвищенням ставки податку;

встановлення, що зіпсовані, знищені товари, або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено суб’єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання;

запровадження на 2022 рік касового методу визначення податкових зобов’язань для виробників електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії.

Зазначені положення знайшли своє відображення в зареєстрованому Міністерством юстиції України наказі №151. Зокрема, внесено зміни до розділів декларації, додатків до неї та Порядку їх заповнення і подання.

Пунктом 3 наказу №151 визначено, що він  набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

22.07.2022 наказ №151 опубліковано в Офіційному віснику України №56.

Згідно з абзацом другим п. 46.6 ст. 46 Кодексу до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Відповідно до п. 49.21 ст. 49 Кодексу платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 1, 215.3.5 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Кодексу (п. 223.2 ст. 223 Кодексу).

Отже, в перший раз декларацію акцизного податку за новою формою, затвердженою наказом №151, платники податку, визначені п. 223.2 ст. 223 з урахуванням положень  п. 49.21 ст. 49 Кодексу, подають до контролюючого органу за місцем реєстрації за серпень 2022 року в терміни не пізніше 20 вересня поточного року.

СГ має роздрібну ліцензію на алкоголь: чи можна здійснювати безготівкові розрахунки?

Відповідно до ст. 1 Закону №481 роздрібна торгівля – діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (ст. 15 Закону № 481).

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, алкогольними напоями, тютюновими виробами додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік РРО, програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.

Пунктом 3 ст. 1 Закону №1591-IX «Про платіжні послуги» безготівкові розрахунки – перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів.

Згідно з ст. 2 Закону про РРО, розрахункова операція це, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом про РРО, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (ст. 3 Закону про РРО).

Відповідно до п. 1 розд. II Положення №13, визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Отже, суб’єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами), може здійснювати продаж таких товарів у безготівковій формі (у т. ч. шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку), за умови обов’язкової видачі у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначає форму оплати – безготівкова.

Контроль за нерезидентами (представництвами нерезидентів) в умовах дії воєнного стану

Державна податкова служба України для забезпечення взаємодії з платниками податків інформує про особливості здійснення контролю за нерезидентами (представництвами нерезидентів) у зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні.

Облік нерезидентів як платників податків

Відповідно до вимог п. 64.5 ст. 64 та ст. 133 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) нерезиденти зобов’язані стати на облік у контролюючих органах, якщо вони (з присвоєнням 9-ти значного номеру):

- здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи;

- придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні;

- відкривають рахунки в банках України;

- здійснюють господарську діяльність в Україні через постійні представництва;

- набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім-шостим пп. «е» пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні.

В останніх двох випадках нерезидент реєструється платником податку на прибуток.

Нагадуємо, що нерезиденти є платниками податку на прибуток у разі здійснення господарської діяльності на території України через постійне представництво (яке може бути як відокремленим підрозділом нерезидента, так і відповідати ознакам, визначеним пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Перевірки діяльності нерезидентів в Україні

Перевірки щодо нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які здійснюють господарську діяльність на території України та які повинні були стати на облік у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 Кодексу, але які не виконали описані вимоги щодо постановки на облік протягом трьох місяців із набрання чинності змінами, та щодо їх відокремлених підрозділів (у тому числі постійних представництв), що перебувають на обліку, можуть бути призначені з 1 липня 2021 року.

Підставою для проведення позапланової перевірки є пп. 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 Кодексу – отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України, відповідно до вимог пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, без взяття на податковий облік.  

Мораторій на такий вид перевірок діє з 18.03.2021 до припинення або скасування воєнного стану (п. 522  та п. 69.2 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Відповідальність

У разі, коли встановлено здійснення нерезидентом діяльності без взяття на податковий облік, контролюючим органом складається акт перевірки.

На підставі такого акта може бути:

- прийнято рішення про взяття на облік такого нерезидента в Україні без заяви нерезидента та отримання заперечення до акта перевірки (п. 64.5 ст. 64 Кодексу);

- застосовано штрафні санкції у розмірі 100 000 грн (п. 117.4 ст. 117 Кодексу);

- накладено арешт на майно нерезидента (п.п. 94.2.9  п. 94.2 ст. 94 Кодексу), припиняється адміністративний арешт майна після взяття нерезидента на податковий облік на підставі акта перевірки (п.п. 94.19.10 п. 97.19 ст. 94 Кодексу). 

Однак, на застосування штрафних санкцій діє мораторій згідно з вимогами п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

При цьому нерезидент, який розпочав господарську діяльність через своє постійне представництво до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а саме від сплати податку на прибуток.

Отже, усі одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування (п. 133.3 ст. 133 Кодексу).

Варто пам’ятати, що постійні представництва нерезидентів, які були зареєстровані платниками податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) у періодах до 1 січня 2021 року, залишаються платниками таких податків відповідно до вимог Кодексу до реєстрації як платники податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) відповідних нерезидентів (п. 60 підр. 10 розд. ХХ Перехідні положення Кодексу).

Інформація надана з урахуванням законів про внесення змін до Податкового кодексу України від 03.03.2022 № 2118-ІХ (набрав чинності 07.03.2022), від 15.03.2022 № 2120-IX (набрав чинності 17.03.2022), від 24.03.2022 № 2142-ІХ (набрав чинності 05.04.2022), від 01.04.2022 № 2173-IX (набрав чинності 16.04.2022), від 12.05.2022 № 2260-ІХ (набрав чинності 27.05.2022).

Особливості контролю за міжнародним оподаткуванням в умовах воєнного стану

Державна податкова служба України, інформує про права та обов’язки платників та контролюючих органів з питань міжнародного оподаткування (оподаткування доходів нерезидента, контроль за контрольованими іноземними компаніями та нерезидентами).

1.  Щодо подання додатку ПН до декларації з податку на прибуток та відповідальності платників за порушення податкового законодавства

Відповідно до вимог п. 103.9 ст. 103 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), звітувати до податкового органу про утримані та сплачені до бюджету податки з доходів нерезидентів мають особи, які виплачують такі доходи. Такою звітністю є додаток ПН до податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

Згідно з пп. 141.4.2 п. 141.4 ст.141 Кодексу особами, які надають звітність, є резиденти, у тому числі фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, або суб’єкти господарювання (юридичні особи чи фізичні особи - підприємці), які обрали спрощену систему оподаткування, або інші нерезиденти, які провадять господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу із джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що здійснюються в національній валюті).

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (зміни внесені Законом від 12 травня 2022 року № 2260). Для платників законодавчі зміни передбачають особливості справляння податків у таких ситуаціях:

- у платника відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов’язок – звільнено від відповідальності, проте зобов’язано виконати такий обов’язок протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану;

- платник має можливість своєчасно виконувати податковий обов’язок – звільнено від відповідальності за несвоєчасне виконання таких зобов’язань, граничний термін виконання яких припадає на період з 24.02.2022 до 27.05.2022 за умови реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20.07.2022 року та сплати податків та зборів не пізніше 31.07.2022 року;

- у платника відновилась можливість виконувати свої податкові обов’язки, термін виконання яких припадає на період з 24.02.2022 до дня відновлення можливості – звільнено від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, за умови реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого місяця наступного за місяцем відновлення таких можливостей.

Звертаємо увагу, що підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків здійснюватиметься за окремими Порядком, який буде затверджено Міністерством фінансів України.

Разом з тим, відповідно до вимог п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID – 19), штрафні санкції не застосовуються.

2.  Строки давності

Відповідно до вимог п. 102.1 ст. 102 Кодексу, загальний строк давності для проведення перевірок та визначення суми грошових зобов’язань для контролюючого органу та платника податків складає 1095 днів (3 роки), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації строк 1095 днів обраховується з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації), в межах поданих уточнень.

Згідно з пунктом 522 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (із змінами, внесеними Законом від 13.05.2020 № 591-IX) на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинений перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Кодексу.

Проте дія пункту 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Кодексу зупинена на період дії воєнного, надзвичайного стану (зміни внесені Законом України від 15.03.2022 №2120-IX).

Разом з тим, відповідно до вимог п. 102.9 ст. 102 Кодексу (зі змінами, внесеними Законом України від 15.03.2022 №2120-IX) перебіг строків давності на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану для платників та контролюючого органу зупинений.

Там чином, строки давності в частині оподаткування доходів нерезидентів зупинені з 18.03.2020.

3.  Щодо здійснення перевірок з питань оподаткування доходів нерезидентів

Під час дії воєнного стану в Україні податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки – зупинені, крім документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених, зокрема, підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Кодексу в частині оподаткування доходів нерезидента (п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Слід також зазначити, що по перевірках, які завершено, терміни надання заперечень до акту перевірок та оскарження прийнятих податкових повідомлень рішень також призупиняються на період воєнного стану в Україні.

При цьому по зупинених відповідно до вищевказаних норм Кодексу перевірках з питань оподаткування доходів нерезидентів терміни проведення таких перевірок також призупиняються. 

 4.  Щодо єдиного податку за відсотковою ставкою в розмірі 2%.

Відповідно до вимог п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідних положень» Кодексу платники податків мали змогу добровільно змінити систему оподаткування із загальної на 3 групу єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу.

Проте відповідно до п. 297.5 ст. 297 Кодексу платники єдиного податку, які здійснюють виплати з доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, здійснюють нарахування та сплату податку з цих доходів, подають звітність у порядку, розмірі та строки, встановлені розділом ІІІ Кодексу.

5.  Контроль за контрольованими іноземними компаніями (далі - КІК).

Правила оподаткування прибутку КІК встановлені ст. 392 Кодексу. Вони передбачають, що українські резиденти (як фізичні, так і юридичні особи), які володіють компаніями в інших країнах (або фактично їх контролюють), будуть зобов’язані сплатити в Україні податок з нерозподілених прибутків таких компаній. 

Іноземна компанія вважатиметься КІК в Україні, якщо:

- частка, якою податковий резидент України (юридична або фізична особа) володіє в такій компанії, становить більше ніж 50 відс. або більше ніж 10 відс. (за умови, що сумарно резиденти України володіють у такій КІК часткою у розмірі 50 відс. і більше); або

- податковий резидент України (юридична або фізична особа) здійснює «фактичний контроль» над такою іноземною компанією (самостійно або разом з іншими податковими резидентами України).

Фактичний контроль має місце за наявності хоча б однієї з обставин, що визначена в Кодексі. Такими обставинами є, наприклад, надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління іноземної компанії, можливість здійснювати або блокувати операції за банківським рахунком такої іноземної компанії та інші.

 Згідно із Законом України від 07.12.2020 № 1117-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» пункт 54 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу викладено в такій редакції, а саме встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду, зокрема, першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік.

Відповідно до пункту 14 підрозділу 1 розділу XX Кодексу платник податків подає до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) рік складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування.

Декларації та заяви про застосування пільги, що полягає у звільненні від оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів, отриманих від ліквідації іноземної компанії,  за 2021 рік подаються до контролюючого органу відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Згідно з підпунктом 392.5.5 пункту 392.5 статті 392 Кодексу фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України надсилає до контролюючого органу Повідомлення про набуття або припинення участі у контрольованих іноземних компаніях протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю). Обов’язок такого подання залишається й на сьогодні.

Наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512 затверджено форму та Порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

На сьогодні згідно з підпунктом 392.6.3 пункту 392.6 статті 392 Кодексу будь-який контролюючий орган, інший орган державної влади, банк або фінансова установа, який виявив факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою - резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, надсилає повідомлення про це ДПС засобами електронного зв'язку не пізніше п'яти робочих днів з дня виявлення зазначених фактів.

Інформація надана з урахуванням законів про внесення змін до Податкового кодексу України від 03.03.2022 №2118-ІХ (набрав чинності 07.03.2022), від 15.03.2022 №2120-IX (набрав чинності 17.03.2022), від 24.03.2022 №2142-ІХ (набрав чинності 05.04.2022), від 01.04.2022 № 2173-IX (набрав чинності 16.04.2022), від 12.05.2022 №2260-ІХ (набрав чинності  27.05.2022).

Коли громадяни мають право не подавати добровільну декларацію

Громадяни мають право не подавати добровільну декларацію, якщо вони мають у власності: активи вартість яких станом на дату завершення періоду декларування не перевищує 400 тис. гривень.; квартиру або квартири, загальною площею до 120 кв.м.; житловий будинок, загальна площа до 240 кв.м.; нежитлові будинки некомерційного призначення або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м.; земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, зокрема, для ведення особистого селянського господарства – не більше 2 га, для садівництва – не більше 12 соток, для дачного будівництва – не більше 10 соток, один транспортний засіб особистого некомерційного використання право власності на який було зареєстровано.

Проте, така пільга не поширюється на транспортний засіб, призначений для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легковий автомобіль з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см та середньоринковою вартістю понад 400 тис. гривень, мотоцикл із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см., літак, гелікоптер, яхту, катер.

Податкова амністія»: строки сплатити збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору здійснюється декларантом:

- першого платежу - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

- другого платежу - до 1 листопада 2023 року;

- третього платежу - до 1 листопада 2024 року.

У разі подання декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації:

- якщо сума збору, визначена в уточнюючій декларації, є меншою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої декларації, повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 Податкового кодексу України;

- якщо сума збору, визначена в уточнюючій декларації, є більшою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої декларації, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити суму недоплати збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої декларації.

У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений цим підрозділом строк така декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності.

 Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь