До відома платників податків!
Чи підлягають поверненню суми сплаченого збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, якщо декларація визнана не прийнятою з причин неповної сплати?
Згідно з абзацом першим п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в Декларації, у встановлений підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ строк Декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності (абзац шостий п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ).
У такому випадку сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченою.
Повернення помилково сплаченої суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.
Згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Отже, у разі сплати в неповному обсязі декларантом суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, на декларанта не поширюються передбачені державні гарантії та звільнення від відповідальності, декларація вважається неподаною, а розмір сплаченої частини збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченим, та може бути поверненим на підставі заяви платника у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.
Який документ є підтвердженням про прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації, поданої через Електронний кабінет?
Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант).
Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Абзацом першим п. 42.6 ст. 42 ПКУ визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями без укладення відповідного договору.
Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557).
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку № 557, зокрема, визначено, що створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).
Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).
У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).
Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).
Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція (абзац перший п. 9 розд. ІІ Порядку № 557).
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).
На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).
Таким чином, друга квитанція є підтвердженням про прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
При цьому, датою та часом прийняття Декларації контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Щодо відкриття спеціального рахунку при одноразовому декларуванню
Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (05.08.2021 №83) регулює порядок відкриття, зарахування готівкових коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів та закриття банками України (далі – банки) поточних рахунків із спеціальним режимом використання фізичним особам, у тому числі самозайнятим особам, які мають право скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням.
Зауважимо, що банк до відкриття спеціального рахунку та внесення коштів у готівковій формі в національній та іноземних валютах, банківських металів з фізичною поставкою здійснює:
1) належну перевірку декларанта відповідно до вимог статті 11 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” та нормативно-правового акта Національного банку з питань фінансового моніторингу (далі – законодавство з питань фінансового моніторингу);
2) перевірку наявності декларанта в переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, а також спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до статті 5 Закону України “Про санкції”.
РРО/ПРРО: щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій
Сколівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області нагадує, що з 1 січня 2022 року підприємці другої, третьої та четвертої груп повинні встановити та використовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій.
Обов’язок використовувати касові апарати не поширюється на платників єдиного податку першої групи, які займаються роздрібною торгівлею на ринках або надають послуги населенню (згідно з переліком визначеним у Постанові КМУ від 23.08.2000 року №1336 (зі змінами) і не використовують працю найманих працівників.
Також зауважимо, що суб’єкт господарювання самостійно обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
За невикористання РРО та/або ПРРО для підприємців передбачений штраф 100 відсотків вартості проданого товару чи наданих послуг для першого разу та 150 відсотків за кожне наступне порушення.
Порядок_496: щодо заповнення Форми ведення обліку товарних запасів
Сколівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області нагадує, що правила ведення обліку товарних запасів визначені Порядком ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку від 03.09.2021 №496.
Форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі та має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП:
- прізвище, ім'я та по батькові (за наявності),
- реєстраційний номер облікової картки ФОП або серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті,
- податкова адреса,
- назва та адреса місця продажу (господарського об'єкта) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік.
Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші.
Під час ведення обліку товарних запасів у паперовій формі записи у Формі обліку виконуються розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою.
В разі ведення обліку товарних запасів в електронній формі ФОП обирає на власний розсуд програмний формат та метод внесення інформації до Форми обліку з дотриманням вимог цього Порядку.
Закон №1525: нововедення щодо удосконалення оподаткування нерезидентів, які надають електронні послуги
Сколівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляє, що Законом України від 03.06.2021 №1525-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон № 1525) доповнено Податковий кодекс України (далі – ПКУ) нормами, згідно з якими запроваджено новації щодо удосконалення податкового законодавства та забезпечення справедливих умов оподаткування для національних та міжнародних компаній нерезидентів, які на території України надають електронні послуги, створення сприятливих умов для ефективного й необтяжливого адміністрування процедур, пов’язаних зі сплатою податку.
Отже, з 01 січня 2022 року скасовується положення щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та нормами щодо удосконалення порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, зокрема:
- виключається норма ПКУ, згідно з якою резиденти при виплаті нерезидентам доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами повинні сплачувати податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок;
- визначений чіткий перелік електронних послуг;
- визначено спрощену процедуру реєстрації платника ПДВ для постачальників – нерезидентів, що здійснюється віддалено за заявою в електронній формі, яка подається через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів (VAT-office нерезидента – постачальника електронних послуг);
- встановлено правила визначення місця постачання електронних послуг (В2С);
визначено форми та порядок надсилання податкового повідомлення нерезиденту та скарги на рішення контролюючого органу;
- визначено правила податкового обліку з ПДВ для нерезидентів, які постачають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташовано на митній території України (подання звітності, нарахування та сплата податку тощо);
- звільнено особу – нерезидента від обов’язку складати та реєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних;
- встановлено поквартальне подання особами – нерезидентами до ДПС податкової декларації з ПДВ за спрощеною формою;
- передбачено сплату податкового зобов’язання особою – нерезидентом в іноземній валюті (євро або долар США).
Функціонування єдиного рахунку
Сколівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляє, що з 01.01.2021 сплачувати податки і збори, інші платежі, єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування (єдиний внесок) можливо через єдиний рахунок.
Єдиний рахунок – це рахунок, який платник податків за власним бажанням може відкрити в Державній казначейській службі України (Казначейство) та використовувати для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України (ПКУ), і єдиного внеску.
При сплаті податків і зборів, інших платежів, єдиного внеску через єдиний рахунок мають ряд переваг, зокрема це дозволяє зменшити: затрати часу на формування платіжних доручень; кількість формування платіжних доручень; кількість помилково сплачених грошових зобов’язань; уникнути непорозуміння зі зміною рахунків.
Пунктом 351.2 ст. 351 ПКУ встановлено, що повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через Електронний кабінет.
При цьому платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.
Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.
Електронну форму такого повідомлення оприлюднено на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів).
Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку через Електронний кабінет подається за формою J/F1307001.
На підставі такого повідомлення ДПС не пізніше наступного робочого дня включає такого платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
Під час використання єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством.
На підставі інформації про рух коштів на єдиному рахунку ДПС відображає кошти в єдиній картці платника у режимі реального часу, але не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації від Казначейства.
Водночас, єдиний рахунок не використовується для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу:
- з ПДВ та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового (для їх сплати є спеціальні системи електронного адміністрування),
- частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними підприємствами та їхніми об’єднаннями.
Щодо ліцензування підакцизних товарів (Закон України від 30.11.2021 №1914)
Законом України від 30.11.2021 № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» передбачено внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»:
- впровадження Е-ліцензування (подання документів на отримання ліцензії в електронному вигляді) (крім ліцензії на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібну торгівлю пальним, зберігання пального з метою подальшої його реалізації іншим споживачам);
- безстрокова дія ліцензій на виробництво;
- виключення процедури призупинення дії ліцензії:
для ліцензій на виробництво шляхом заміни на повідомлення про:
необхідність внесення чергового платежу за ліцензію за 90, 75, 60, 45, 30 та 15 днів до настання терміну сплати за відповідну ліцензію;
дату, з якої анулюється ліцензія у разі невнесення чергового платежу за ліцензію за 9 днів до настання терміну сплати за відповідну ліцензію;
для ліцензій на оптову, роздрібну торгівлю та зберігання шляхом заміни на повідомлення про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію за 30, за 20, за 10 та за 5 днів до настання терміну сплати за відповідну ліцензію;
- доповнення підстав для анулювання ліцензії:
для ліцензій на виробництво:
відсутність чергового платежу за ліцензію (попередньо постійне інформування);
відключення, припинення функціонування або невстановлення на усіх етапах виробництва та
відпуску цілодобових систем відеоспостереження;
відсутність за місцем знаходження/провадження діяльності з відеофіксацією;
відмова від доступу до проведення перевірки з відеофіксацією;
порушення термінів звернення щодо зміни відомостей, зазначених у ліцензії;
передача приміщень (обладнання) з технологічного циклу виробництва тютюнових виробів;
виробництво, зберігання, транспортування і торгівля фальсифікованою або необлікованою
продукцією, обіг якої регулюється Законом № 48;
рішення РНБОУ про застосування санкції (ст. 4 Закону України «Про санкції››), регламентація прийняття розпорядження про анулювання ліцензії;
для ліцензій на оптову, роздрібну торгівлю та зберігання:
відсутність чергового платежу за ліцензію (попередньо постійне інформування);
встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через РРО (книги обліку розрахункових операцій) не зазначені в ліцензії;
відсутність за місцем знаходження/провадження діяльності;
порушення термінів звернення щодо зміни відомостей, зазначених у ліцензії;
відмови, без законодавчих підстав, у доступі представника контролюючого органу до проведення перевірки.
Суб’єктам господарювання на замітку: який код КОАТУУ зазначається у рядку 7 звітної податкової декларації з плати за землю з 2022 року
Сколівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області нагадує суб’єктам господарювання, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707 – 730 визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад усіх областей України (далі – розпорядження КМУ).
Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», починаючи з 19.07.2020 запроваджено новий районний поділ у межах Автономної Республіки Крим та областей України, зокрема, утворено нові райони із визначенням затверджених розпорядженнями КМУ територій територіальних громад, що ввійшли до їх складу.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій від 26.11.2020 № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій від 12.01.2021 № 3) зі змінами та доповненнями затверджено Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор), який впроваджується в органах ДПС на заміну Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ).
Враховуючи те, що для заповнення форми податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9) (далі – Декларація), використовується КОАТУУ, то в звітній Декларації за 2022 рік у рядку 7 «Код органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної(их) ділянки(ок) за КОАТУУ» зазначається код населеного пункту – адміністративного центру територіальної громади згідно з КОАТУУ, до якої входить населений пункт, в якому знаходиться земельна ділянка. При цьому така Декларація подається до органу ДПС, який обслуговує територіальну громаду, до якої входить населений пункт де розташована земельна ділянка.
Триває кампанія декларування громадянами доходів, одержаних у 2021 році
Сколівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області нагадує жителям Сколівщини, що з початку 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2021 року.
Щороку подавати декларацію про майновий стан і доходи за минулий рік – конституційний обов’язок громадян (ч. 2 ст. 67 Конституції України).
За вибором платника податків декларація подається за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.
Граничні строки подання декларації за звітний (податковий) 2021 рік:
- для громадян, які відповідно до норм розділу IV ПКУ зобов’язані подавати декларацію, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – до 03 травня року, що настає за звітним;
- для фізичних осіб, які декларують право на податкову знижку – по 31 грудня включно наступного за звітним роком. Останній день – 31.12.2022.
Нагадуємо, що обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає:
- при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення тощо;
- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відносяться, зокрема, операції з інвестиційними активами;
- при отриманні іноземних доходів;
- та в інших випадках передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.
Шановні краяни! Пам’ятайте, що від відповідального ставлення кожного до вимог законодавства і своєчасного виконання конституційного обов’язку залежить економічний розвиток держави, рівень соціального захисту та наповнення бюджетів громад нашого краю.
Яким чином здійснюється скасування реєстрації ПРРО?
Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).
Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розд. III Порядку № 317.
Так, відповідно до пп. 1, 2 розд. III Порядку № 317 реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.
Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку № 317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».
До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком № 317.
Пунктом 3 розд. III Порядку № 317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:
до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання (повідомлення за ф. № 20-ОПП);
щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;
стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;
суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.
Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав (п. 4 розд. III Порядку № 317).
Чи має право ФО задекларувати активи, право власності на які набуто нею до завершення кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування, але після 01 січня 2021 року, за рахунок коштів з яких не були сплачені або сплачені не в повному...
Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Таким чином, одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню підлягають виключно належні фізичній особі активи, які були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Враховуючи викладене, оскільки умова «до 01 січня 2021 року», яка визначена п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, застосовується виключно до доходів з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то фізична особа, яка здійснила придбання будь-якого активу після 01.01.2021 за рахунок зазначених доходів, може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням за умови дотримання інших вимог, визначених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
В який термін та в яких випадках СГ подають «Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (форма № ЗВР-1)?
Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.
Статтею 5 Закону № 265 визначено, що на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та РК або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
На період виходу з ладу програмного РРО (далі – ПРРО) проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.
Використання ПРРО у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється.
У разі виходу з ладу РРО та/або ПРРО, що застосовується для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України.
Згідно з п. 1 глави 1 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб’єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов’язані зареєструвати КОРО.
Разом з тим, п. 6 глави 4 розд. II Порядку № 547, визначено, що використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема, у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії –здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій.
КОРО реєструється на кожний РРО або, якщо згідно із законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО, на окрему господарську одиницю (п. 3 глави 1 розд. II Порядку № 547).
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п. 3 Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (далі – Наказ № 13) звітність, пов’язана із використанням КОРО (РК), подається суб’єктом господарювання за формою № ЗВР-1 (далі – Звіт за формою № ЗВР-1), затвердженою Наказом № 13, щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю, які ведуться разом із РК у випадках, визначених Законом № 265.
Звітність, пов’язана з використанням розрахункових квитанцій, подається у складі Звіту за формою № ЗВР-1 та Довідки про використані РК до органу державної податкової служби за місцем реєстрації РК у терміни, визначені чинним законодавством. При поданні звітності одночасно надавати КОРО чи РК не потрібно (пп. 4, 5 Порядку).
Враховуючи викладене вище, суб’єкти господарювання подають до контролюючих органів Звіт за формою № ЗВР-1 не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі використання:
КОРО, зареєстрованих на окрему господарську одиницю, які ведуться разом із РК (якщо згідно із законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО);
КОРО, зареєстрованих на РРО на період виходу з ладу РРО або у разі тимчасового відключення електроенергії.
Який порядок розрахунків у разі відключення електроенергії або в період ремонту РРО та ведення КОРО?
Згідно з п. 1 глави 1 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок реєстрації КОРО), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб’єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов’язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО).
Суб’єкти господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, у разі необхідності та за власним бажанням можуть:
зареєструвати КОРО у порядку та строки, визначені пп. 7, 8 глави 1 розд. II Порядку реєстрації КОРО;
скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.
Форму КОРО на РРО наведено в додатку 1 до Порядку реєстрації КОРО (п. 3 глави 1 розд. II Порядку реєстрації КОРО).
Відповідно до п. 9 глави 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО, у розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1 - 5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки (далі – РК), графи 6 - 8 – до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.
Якщо початок та закінчення одного циклу використання РК при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розд. 2 КОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1, 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 – тільки в останній день одного циклу використання РК.
Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розд. 1; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 - 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку (п. 10 глави 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО).
Згідно з п. 10 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та РК, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.
Як здійснити перереєстрацію ПРРО, у тому числі в разі зміни найменування або адреси господарської одиниці, де використовується такий ПРРО?
Відповідно до п. 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».
При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розд. II Порядку № 317).
Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.
Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку № 317.
Згідно з п. 11 розд. II Порядку № 317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Який механізм відкриття та закриття робочої зміни при застосуванні ПРРО особою, яка здійснює розрахункові операції?
При застосуванні програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) відкриття робочої зміни особою, яка здійснює розрахункові операції, відбувається на підставі Повідомлення про відкриття зміни ПРРО (форма № 3-ПРРО, J1316801), закриття робочої зміни здійснюється на підставі Z-звіту.
