Публічно-шкільна бібліотека смт.Верхнє Синьовидне
Селище Верхнє Синьовидне (до 1946 року Синевідсько Вижнє) славне своїм минулим, талановитими, мудрими і героїчними людьми, справжніми патріотами свого краю. Воно завжди демонструвало високу культуру поведінки, духовну зрілість, інтелігентність, підприємницьку рису характеру. Населення селища завжди прагнуло до пізнання та навчання. На початку 20 століття в 1903 році в цьому гірському великому селищі була відкрита читальня «Просвіти» та організований драматичний гурток. Головою був Дмитро Коваль, бібліотекарем-Кавка Теодор.
Велику роль в бібліотеці смт.Верхн єСиньовидне відіграла «Просвіта», головою якого був Юрій Романчук.
В 1918 році головою читальні був парох село о.Юліан Левинський, який вклав велику працю у справу національно-культурного відродження села і, здобувши високий авторитет, як духівника та просвітника, залишив по собі добру пам'ять.
В 1919 році будинок читальні постраждав від пожежі. Нажаль, всі книги та майно в бібліотеці були знищені.
В 1921 році відновлюється діяльність читальні «Просвіти». Бібліотекарем працював Матисякевич Михайло. При читальні організовано мішаний хор, диригентом якого був пан Палеха.
В 1928 році організовано при читальні гурток «Союз Українок». Головою гуртка була Марія Левинська, їмость і дружина о.Юліана Левинського. Активісти гуртка організовували курси крою і шиття, вишивання, куховарства. Відбувалися танці, забави, вистави, фестини.
Бібліотека працювала залежно від зайнятості селян. На це були відведені окремі дні. Суттєву матеріальну допомогу на придбання книг надавав бібліотеці парох села о. Ю.Левинський, виділяючи для цього певну суму коштів з церковного фонду. Крім цього, всі члени читальні-аматори драматичного гуртка, хору «Союз Українок», гуртка молоді «Доріст», «Рідна школа» здавали один раз в рік кошти на придбання книг до бібліотеки, закупівлю костюмів і декорацій для драматичного гуртка.
У липні 1938 року читальня «Просвіта» була закрита. Поляки жорстоко побили о. Ю. Левинського і його дочку, спалили читальню з усім майном.
У 1954 році бібліотека знову була відкрита в колишньому польському будинку жителькою села Нижнє Синьовидне Равлінко Ольгою Миколаївною.
З бібліотеки с.Дубина Ольга Миколаївна перевезла 4 тис. книжок у смт. Верхнє Синьовидне. Та з часом будинок, де містилася бібліотека, а також і клуб добудували. Для бібліотеки було виділено дві кімнати.
Селище породило цілу плеяду вчених, бізнесменів, політиків, працівників освіти і культури, лікарів, які відомі не тільки на теренах України, а в цілому світі. Ми згадуємо їхні імена з гордістю та повагою, адже вони зуміли завершити багато справ на благо України. Серед них - Петро Яцик, Зеновій Матисякевич, Іван Думинець, Григорій Дулин, Оксана Коваль та інші.
З плином часу на зміну старшому поколінню приходить молодь. Бібліотека перетворилась на інформаційний центр та стала більш сучаснішою, інноваційнішою, має сучасне комп’ютерне обладнання.
У 2015 році бібліотека брала участь в обласному конкурсі «Найкраща сільська бібліотека» в рамках якого отримали ноутбук.
Бібліотека смт.Верхнє Синьовидне в своїй роботі приділяє основну увагу популяризації класичної української літератури, літератури народів світу, нових публіцистичних і документальних видань, краєзнавчої літератури сприяє патріотичному відродженню нації утвердженню християнської моралі.
При бібліотеці діє молодіжний клуб «Романтик», в якому беруть участь старшокласники, а також запроваджено сімейне читання «Сім’я - родинонька моя».
До історичних, пам’ятних, ювілейних дат поетів, письменників проводяться просвітницькі тематичні заходи, концертні дійства у співпраці зі школою, осередком Союзу Українок «Сині води».
Бібліотека рекламує нові надходження літератури через оформлення книжкових виставок і тематичних поличок, організовує он-лайн читання та цікаві зустрічі з відвідувачами, користувачами та прихильниками бібліотеки.
Бібліотекарем публічно-шкільної бібліотеки працює Яцульчак Оксана Михайлівна.
Стаж роботи 8 років;
Освіта - вища педагогічна;
Книжковий фонд – 7 555 примірників книг.
