Сколівська міська рада
Львівська область, Стрийський район

Суха трава і листя. Чому їх не можна спалювати?

Дата: 22.10.2019 10:00
Кількість переглядів: 1121

Фото без опису

Суха трава і листя. Чому їх не можна спалювати?

Восени у нас прийнято спалювати опале листя, навесні – торішню траву. В пік весняного і осіннього палів повітря в містах стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. Невже так і має бути?

Чим шкідливе спалювання опалого листя і сухої трави?

Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, українці рідко надають цьому ваги.
При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.
На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окропляємо від колорадського жука.
Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажемо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони як правило, стають причиною першіння в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа і сприяючі респіраторним захворюванням оксиди сірки. Постійно подразнений димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.
До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.
Прикро визнавати, та найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей – дошкільного і молодшого шкільного віку, вплив диму на чиї організми особливо небезпечний.
Особливо шкідливий цей дим для хворих із легеневою патологією.
Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до таких загроз:
1. В сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, такі як сонечка. Їх здобич – попелиці, лишаються зимувати на стадії яйця на гілках. Спалюючи листя восени ми створюємо умови для розвитку попелиць навесні.
2. Спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів.
3. За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються в грунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола – дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту.
4. На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.
5. Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання ґрунту.
6. При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж.
7. Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.
8. Якщо ведеться спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, постає нова загроза. Густий дим є напівпровідником і за певних умов здатний стати причиною короткого замикання ЛЕП.
9. Дим від вогнищ, в туманні дні може утворювати смог і на довго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій. Окрім того, попадаючи у легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини.
10. Задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.
Що ж робити з опалим листям?
Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, в садах.
Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. в основу купи вкладають до 25 см шар землі. Кожен з шарів листя не має перебільшувати 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає.
Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.

Якщо ви бачите, як несвідомі громадяни палять листя…
Важко знайти людину, якій би подобалось дихати димом від тліючого листя чи палаючого степу. Багато хто хотів би, щоб ці порушення припинились, але як досягти цього не знають.
Починаючи боротьбу із палами у своєму населеному пункті, ви повинні знати, що закон у будь-якому випадку на вашій стороні. Викладені вище факти є непереборним доказом того, що спалювання рослинних решток несе численні загрози здоров’ю людини. Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися із палами.
Статті 16 і 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняють спалювання листя. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена статтею 77 адміністративного кодексу України. Є інші відповідні законодавчі та нормативні заборони.

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

Стаття 50.
Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.(…)
Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища ”
Стаття 9. Екологічні права громадян України
Кожний громадянин України має право на:
а) безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище; (…)
з) подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров’ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Стаття 12. Обов’язки громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища
Громадяни України зобов’язані:
а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; (…)
в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів;

Закон України “Про охорону атмосферного повітря”

Стаття 16. Регулювання шкідливих впливів на атмосферне повітря при відсутності нормативів
Шкідливі впливи на атмосферне повітря, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки, забороняються. У виняткових випадках такі впливи допускаються тимчасово лише з дозволу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Міністерства охорони здоров’я України за умови, що за цей період буде встановлено відповідний норматив та вжито необхідних заходів щодо охорони атмосферного повітря.
Стаття 22. Виконання вимог щодо охорони атмосферного повітря від забруднення виробничими, побутовими та іншими відходами
Складування, зберігання або розміщення виробничого, побутового сміття та інших відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря пилом, шкідливими газоподібними речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, допускається лише при наявності спеціального дозволу на визначених місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування територіях у межах встановлених ними лімітів з додержанням нормативів екологічної безпеки і при можливості їх подальшого господарського використання.
Не допускається спалювання зазначених відходів на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог щодо охорони атмосферного повітря.

Правила утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України

3.6. На території зелених насаджень забороняється:
– випалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки;

6.4.2. Ранньою весною після танення снігу і підсихання ґрунту на газонах необхідно провести інтенсивне прочісування трав`яного покрову гострими граблями або спеціальними металевими щітками у двох напрямках, зібрати накопичене на газоні обпале листя, зруйнувати ґрунтову кірку. На звичайних газонах листя слід згрібати тільки вздовж магістралей і паркових доріг з інтенсивним рухом шириною 10-25 м залежно від значущості об`єктів. На решті газонів згрібати і вивозити листя забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, збіднення ґрунту, недоцільних трудових і матеріальних витрат. Спалювати листя категорично забороняється.

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Стаття 771. Самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків
Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, а також опалого листя у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу — тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, — тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ПАМ’ЯТКА НАСЕЛЕННЮ: про заборону спалювання сухої трави

Із настанням теплої погоди природні пожежі стають для навколишнього середовища справжнім лихом. Навесні торішня трава швидко висихає і легко загоряється від сірника, цигарки.
Мешканці приватних житлових будинків та дач активно починають наводити лад у домогосподарствах, спалюючи гілки, суху траву та різний непотріб. Дуже часто вогонь виходить з-під контролю людини.
Такі пожежі швидко поширюються, особливо у вітряні дні. Вони завдають шкоду як господарствам так і лісовим насадженням.
Зупинити вогонь, що набрав сили, буває дуже непросто.
Останні роки весняні пожежі сухої трави в нашій області та і взагалі по Україні значно почастішали. Сезон трав’яних пожеж значно коротший, ніж сезон лісових і тим більше торф’яних пожеж, він триває не більше трьох-чотирьох тижнів – з часу сходу снігу і висихання сухої торішньої трави на відкритих ділянках, до початку активного росту молодої зеленої трави. Проте, впродовж цього короткого сезону трав’яні пожежі мають масовий характер, охоплюють великі площі і дуже швидко поширюються.
На території де вже виникла пожежа сухої трави, а під’їзд пожежного автомобіля ускладнюється залитими водою полями, силами органів самоврядування та аварійно-рятувальних підрозділів організовується чергування для запобігання поширенню пожежі в напрямку лісових масивів та населених пунктів.
Здавалося б обізнаність багатьох громадян з правилами пожежної безпеки повинна попереджувати такого роду випадки, але практика доводить протилежне. Вже на початку березня в області виникло декілька випадків горіння сухої трави.
Практично всі трав’яні пожежі відбуваються з вини людини.
Іноді випалювання трави проводиться навмисно сільсько-господарськими організаціями (для очищення сільськогосподарських земель від небажаної рослинності і залишків) або органами лісового господарства (для того, щоб трав’яні пожежі проходили “під контролем” і не призводили до ушкодження лісу).
Ще частіше причиною трав’яних пожеж стають хуліганські дії або проста необережність: залишене без нагляду вогнище, кинутий недопалок, іскра з глушника мотоцикла або автомобіля і так далі. Загоряння трави, що виникають з природних причин (від блискавок), в принципі бувають, але в загальній кількості трав’яних пожеж їх доля дуже маленька.
Кіровоградська обласна державна адміністрація нагадує, що за самовільне спалювання сухої рослинності або її залишків передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Такі дії несуть загрозу навколишньому середовищу та становлять небезпеку для життя людей.
Статтею 77¹ Земельного кодексу України передбачені накладення штрафів на громадян за самовільне випалювання рослинності або її залишків від 10 до 20 неоподаткованих мінімумів доходівгромадян
та юридичних осіб від 50 до 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме карається стягненням у розмірі:
– від 170-ти до 340-ка гривень на громадян
– та від 850-ти до 1190-та грн на посадовців.
За повторні порушення ці штрафи збільшуються на громадян
від 20 до 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та юридичних осіб від 70 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Дуже часто спалення сухої трави переростає у велико-масштабні пожежі.Швидкість поширення вогню під час яких надзвичайно висока, тому локалізувати такі його на відкритих територіях дуже важко.
Особливо небезпечним є спалювання сухої трави на полях, через які проходять високовольтні лінії електро-передач, поблизу лісових масивів.
У населених пунктах спалення сухої трави або листя на присадибних ділянках може перерости у неконтрольоване горіння. Це загрожує знищенням будівель і споруд житлового сектору.
Крім того, погіршення видимості на автодорогах через дим від таких багать може стати причиною дорожньо-транспортних пригод.
Слід зазначити, що вогнем знищується не лише сухостій, але й насіння і коріння живих рослин, пошкоджуються нижні частини дерев і кущів, знищуються гнізда птахів та їх молодняк, страждають дикі звірі (зайці, лисиці та інші).
Руйнується гумус, гинуть ґрунтоутворювальні організми та бактерії, які відіграють важливу роль у мікробіологічних процесах і допомагають рослинам засвоювати корисні речовини.
Це призводить до погіршення якості ґрунтів і, як наслідок, до зниження урожайності. Щорічно в Україні в результаті підпалів сухої трави згорають десятки будинків і дач, нерідко страждають пам’ятники історії і культури, старовинні дерев’яні будівлі.
При цьому доволі часто паліями сухої трави є самі жителі цих сіл і селищ, або гості, які вибралися з міста, щоб порадіти весні, котра настала.
Трав’яні пожежі можуть служити причиною ураження людей– навіть попри те, що безпосередньої загрози для життя людини кожен конкретний підпал трави, на перший погляд, не несе. Але через масові підпали трави навесні забрудненість повітря димом від трав’яних пожеж виявляється не менш високою, чим забрудненість повітря навіть від найсильніших пожеж на торфовищах.
Під час горіння листя та інших рослинних залишків у повітря вивільняються шкідливі хімічні сполуки, які знижують імунітет людини, викликають алергію, захворювання дихальних шляхів, посилюють негативний перебіг хронічних, а також сприяють розвитку онкологічних захворювань.
Сукупна дія диму від пожеж на природних територіях на здоров’я людей дуже велика. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, дія диму від таких пожеж (головним чином твердих часток з діаметром до 2,5 мкм, що легко розсіюються в атмосфері) викликає цілий спектр різних захворювань, у тому числі органів дихання, серцево-судинної системи, а також ріст дитячої смертності.
Наведених вище аргументів цілком вистачає для того, щоб відмовитися від практики навмисного випалювання сухої трави всюди, і домагатися максимально можливого скорочення трав’яних підпалів, що відбуваються внаслідок необережного поводження з вогнем або злого наміру.
Тому нині практично єдиним ефективним способом боротьби із загоряннями трави є запобігання, яке вимагає злагоджених і усвідомлених дій з боку органів влади і місцевого самоврядування, сільськогосподарських і лісогосподарських організацій, а також максимальної відповідальності і обережності з боку громадян.
У зв’язку з цим Новенська селищна рада закликає громадян відмовитися від практики спалювання сухої трави, листя та інших рослинних залишків. Адже кожен підпал не лише завдає суттєвої шкоди довкіллю, а й призводить до інших негативних наслідків, несучи загрозу життю та здоров’ю людей.
ПАМ’ЯТАЙТЕ! При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на сільськогосподарських угіддях завжди існує загроза перекидання вогню на природні ділянки. Саме із спалювання стерні та соломи на полях починається більшість пожеж у природних екосистемах. Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.

Шановні громадяни!

Перебуваючи на відпочинку за містом, пораючись на городах, присадибних ділянках, прибираючи на прилеглих територіях установ, підприємств та організацій, завжди дотримуйтесь правил пожежної безпеки!
• Не кидайте непогашені сірники або цигарки.
• Перш ніж розпалити багаття, розчистіть місце під нього від сухої трави у радіусі 1- го метра.
• Не залишайте непогашеного вогнища. Залийте його водою.
• Не відходьте від нього доти, доки йде дим або пара.
• Якщо ви помітили пожежу, що починається, намагайтеся загасити її самі підручними засобами. Іноді досить просто затоптати полум’я.
• Якщо пожежа набрала сили і ви не можете погасити її самотужки, терміново зателефонуйте в оперативно – рятувальну службу за номером «101».


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора