A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Сколівська міська рада
Львівська область, Сколівський район

Сколе. Тартак. 1920

Сколе. Тартак. 1920

На початку XIX ст., за згодою Франца Йосипа I розпочалась масова колонізація Бойківщини німецькими ремісниками, що сприяло розвитку промисловості краю. Вони утворили кілька колоній, де компактно оселилися: Феліценталь (нині с. Долинівка), Карлсдорф (нині с. Климець) та Аннаберг (нині с. Нагірне). Багато їх було і у самому Сколе. Німецький вплив і досі помітний у забудівлі, побуті, місцевому діалекті, веденні господарства. У 1862 році граф Кіньскі збудував тут перший на Сколівщині паровий тартак, а 1864 року заснував найбільшу в Галичині сірникову фабрику на північній околиці Сколього, де працювало понад 50 робітників. 1885 р. — відкрито залізницю Стрий — Сколе, що була продовжена у 1887 році до Мукачевого. Перший пасажирський потяг прибув на станцію Сколе зі Стрия 4 квітня 1885 року. Після прокладання через Сколе залізниці, в місті та околицях інтенсивно розвивається рекреаційне господарство. 1886 року австрійський барон, єврей Альберт Ґредль разом з двома братами заснував у Сколе фірму «Брати Барони Ґредлі». У тому ж році він разом з підприємцем Вільгельмом Шмідтом купив у сколівського дідича графа Еугеніуша Кінського багаті місцеві ліси. Будівництво залізниці стимулювало промисловий розвиток міста, і невдовзі фірма Ґредлів розвинулась у різногалузевий промисловий комплекс, до якого належали лісозаготівельні промисли, каменярня, ремонтно-механічні майстерні і навіть невелика гідроелектростанція. Загальна площа володінь баронів Ґредлів на Сколівщині становила більше 36000 га. Також паралельно розбудовувалась і комунально-соціальна сфера. Відпрацьована пара йшла на опалення службових приміщень. Був побудований водогін з керамічних труб, який обслуговувався лише однією людиною.

Мандрівка Старим Кордоном


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь